Цей цикл матеріалів – сповідь наших Героїв про те, чому та кого вони пішли захищати, одягнувши гвардійський однострій та взявши до рук зброю, про власні мрії, очікування та впевненість у майбутньому.

Про це розповідає 5 Слобожанська бригада «Скіф» НГУ.

1 липня 5 Слобожанська бригада «Скіф» НГУ відзначатиме 33 річницю з Дня створення нашої військової частини. «Відзначатиме»… яке не притаманне війні слово. Втім, ми будемо саме святкувати та відзначатиме День своєї частини тим, що ще з більшою силою нищитимемо ворога, який прийшов на нашу землю! Ми будемо відзначати День частини розповідями про своїх побратимів, які щоденно ризикують і, нажаль, віддають своє життя за тих, кого люблять та цінують – свої родини, дітей, коханих, друзів.

І продовжує цей цикл надзвичайно цілеспрямована людина, яка завжди досягає поставленої мети – молодший лейтенант Микола Головний, позивний Пастор.

«Мені довелося побачити «руський мір» на власні очі. Я був у родичів під Балаклеєю, коли туди зайшли російські війська в лютому 22-го. Вони поставили блокпости і не випускали чоловіків. Перше, що вони зробили, це розстріляли мирний автобус, який ще тиждень стояв на дорозі з тілами загиблих.

Мені вдалося вийти через ворожий блокпост, я віддав всі гроші на хабар рашистському солдату і пішки переходив через дамбу, яку за мною з обох сторін мінували. Я прямував до своїх і вже знав що саме я буду робити – брати зброю і ставати у стрій. Двоє з трьох моїх братів вже воювали. Один з них зустрічав мене з нашої сторони, обличчя у нього вже було все у шрамах.

Я досить натерпівся, у мене до тих «імперських» солдатів особисті рахунки. Після військкомату я потрапив у 5 Слобожанську бригаду «Скіф» НГУ. З тих пір це моя друга родина. Ми разом пройшли Куп`янськ, Серебрянські ліси під Кремінною, Кліщіївку, Торецьк. Було важко, навряд чи буде легше, але ми стоїмо далі. У мене діти зростають і вони будуть жити у незалежній крайні, розмовлятимуть своєю мовою і будуть вільними - саме заради цього я – «Скіф»!»