Історії Героїв Слобожанських «Скіфів»: солдат-радіотелеграфіст Світлана Доценко, позивний Шелбі

Цей цикл матеріалів – сповідь наших Героїв про те, чому та кого вони пішли захищати, одягнувши гвардійський однострій та взявши до рук зброю, про власні мрії, очікування та впевненість у майбутньому.

Про це розповідає 5 Слобожанська бригада «Скіф» НГУ.

1 липня 5 Слобожанська бригада «Скіф» НГУ відзначатиме 33 річницю з Дня створення нашої військової частини. «Відзначатиме»… яке не притаманне війні слово. Втім, ми будемо саме святкувати та відзначатиме День своєї частини тим, що ще з більшою силою нищитимемо ворога, який прийшов на нашу землю! Ми будемо відзначати День частини розповідями про своїх побратимів, які щоденно ризикують і, нажаль, віддають своє життя за тих, кого люблять та цінують – свої родини, дітей, коханих, друзів.

І продовжує цей цикл людина, яка допомагала нашим військовим, була волонтеркою, але скоро вирішила, що допомагати мало, треба захищати Україну зі зброєю в руках – солдат-радіотелеграфіст Світлана Доценко, позивний Шелбі.

«Війна докорінно змінила моє життя. Я зрозуміла одного разу, що не можу далі просто спостерігати: спокійно бути домогосподаркою та адміністраторкою онлайн-проєкту, чекати на перемогу і «жити своє життя», коли з кожного екрану палають наші міста - таке витримати важко.

Донатити на потреби сил оборони під час війни я можу. Але ж чому хтось має на собі тягнути те, що можна робити разом? Я маю заради кого це робити, в мене вже дорослий син. Якщо я свого часу обрала залишитися тут, то не для того, щоб бути глядачем. Я маю робити щось для перемоги!

З березня 2023-го я рік була активною волонтеркою – переганяла пікапи для воїнів. Почалося з тилу, але вже скоро я їздила все далі і далі: Слов`янськ, Краматорськ, … Чим далі, тим більше мені здавалося, що навіть цього не достатньо. Я можу більше.

Переламний момент стався, коли я привезла чергову автівку до Слобожанських гвардійців з 5 бригади НГУ. Я зрозуміла, що можу стояти з ними пліч-о-пліч! Дарма, що я з Києва, я хочу служити саме у бригаді Слобожанських «Скіфів»! Вже у квітні 24-го я стала гвардійкою, пройшла підготовку на полігоні, навчилася військовій справі.

Тепер я усвідомлюю, що лише зараз роблю все, що залежить саме від мене!»