Гвардієць Мірон воював на Торецькому та Липецькому напрямку. Нині служить в підрозділі швидкого реагування 5 Слобожанської бригади «Скіф» НГУ.
Він поділився власною історією протистояння з російськими загарбниками – повідомляє 5 Слобожанська бригада «Скіф» НГУ.
Мірон — інженер, виконує службові й бойові завдання на Південно-Слобожанському напрямку. Зокрема на блокпостах розташованих у Харкові. Служить з 2021 року. Бойовий шлях розпочинав у районі Старого Салтова, у 2024 році потрапив під Торецьк, воював разом з «азовцями».
«У посадці зарилися так, що росіяни нас довго не могли знайти, проте постійно намагалися «пробити» скидами з дронів. Знищили нам бліндаж, тоді ми трохи перемістилися. Бо це місце було дуже важливе Ворог був зовсім поряд. Нас розділяла лише залізна дорога. О 7.00 ранку на нас наскочив росіянин, мій товариш почав по ньому стріляти. Але той встиг прокричати по радіостанції, що він потрапив у засідку. Потім почалися скиди, хотіли нас «викурити». Вони приблизно зрозуміли, де ми, і почали нас штурмувати, закинули гранату. Кричали, щоб ми здалися, а ми здаватися не збиралися. Розуміли, що це - вірна смерть. Товаришу в гомілкостоп залетіла куля. Я йому робив тампонаду. За два дні його потім змогли забрати. Далі росіяни втекли, мабуть, через наші дрони. Тоді у нас ще декілька разів були такі штурми. То ми їх відпрацьовували, то вони нас. На виходах нас дрон супроводжував. Це завжди було вночі», – згадує гвардієць Мірон.
Після виходу з позиції Мірон лікувався через акубаротравму. Далі навчався в одній з країн НАТО на сапера. У 2025 році воював вже на Південно-Слобожанському напрямку.
«Працювали разом з 92 бригадою. У нас був RDS40 (автоматичний гранатомет). Через дрони доводилося добиратися до місця три доби вузенькою доріжкою, ще й мінними полями. Чекали, поки пролетить дрон, і тоді швидко бігли поки він не повернувся. Перебігаємо і передаємо одне одному, де міну бачив. Врешті дісталися позиції. Вийшло, що прямо, зліва та справа росіяни. Тільки ззаду наші. Ротація теж була за чотири доби», – ділиться гвардієць Мірон.
Сьогодні Мірон служить у підрозділі швидкого реагування. Це ближче до його рідного дому, адже він з півночі Харківщини. Проте його мала батьківщина наразі постійно потерпає від жорстоких ударів дронів та керованих авіаційних бомб. Саме тому для нього ця війна — за власний дім та за побратимів.
