Хто та у яких сферах намагається впливати на державні рішення?
114 посадовців офіційно взаємодіяли з лобістами торік. Найбільше лобістів мають посадовці, які відповідають за податки, фінанси та економіку. Серед лідерів Данило Гетманцев та Олександр Ковальчук. Загалом 182 лобісти наразі зареєстровано в Україні.
Лобізм в Україні остаточно вийшов із тіні: 114 посадовців взаємодіяли з лобістами торік.
Відстежуємо зміни на сторінці Реєстру прозорості (лобістів) в Опендатаботі. Крім того, відтепер на сторінці посадовця в Опендатаботі можна побачити інформацію про його взаємодію з лобістами — зокрема, про зустрічі та заходи.
Найбільш запитаними у лобістів торік були податківці. Так, лідирує Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев: він взаємодіяв із 12 різними лобістами. Водночас його заступник Олександр Ковальчук, хоча й взаємодіяв лише із 8 лобістами, став рекордсменом за кількістю офіційних заходів із групами впливу — 31 зустріч за друге півріччя 2025 року.
Серед урядовців у топі також опинився міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв — із ним взаємодіяли 8 лобістів. По 6 лобістів зазвітували про контакт з тодішнім міністром цифрової трансформації, а нині міністром оборони Михайлом Федоровим та виконувачкою обов’язків голови ДПС Лесею Карнаух.
Що лобіюють найбільш активно?
Найактивніше в Україні лобіюють енергетику та сферу ЖКГ — ці напрямки згадуються у звітах 225 разів. На другому місці — фінансова, банківська, податкова та митна політика зі 194 згадками. Далі — екологія та природокористування (87), економічний розвиток і регуляторна політика (79), а також медицина (54).
Нагадаємо, після запуску 1 вересня 2025 року Закону про лобіювання та Реєстру прозорості Україна отримала першу можливість побачити, хто і як намагається впливати на державні рішення. Перші лобісти вже прозвітували про свою діяльність торік.
Наразі лобісти вносять у свої звіти будь-яку пряму чи опосередковану комунікацію з посадовцями у питаннях, пов’язаних з предметом лобіювання. Тобто такі записи можуть стосуватись як прямих зустрічей, так й запрошення на конференції чи інші публічні заходи.
Варто зазначити, що лобіювання — це цілком легальний та прозорий процес впливу окремих осіб, бізнесу або громадських об'єднань на органи влади та посадовців для ухвалення рішень, законів чи державних ініціатив на їхню користь. Відповідно, взаємодія лобістів із посадовцями проходить не для відстоювання власних інтересів чи інших зисків. Закон також чітко визначає предмет лобіювання як нормативно-правовий акт, щодо планування, розроблення або внесення змін до якого суб'єкт (лобіст) здійснює вплив на об'єкт лобіювання (у нашому випадку — на посадовців та чиновників).