Боєць 5 Слобожанської бригади «Скіф» НГУ згадує свій бойовий шлях
Юрій, на позивний «Монгол», прийшов до війська в лютому 22-го. У перший же день великої війни його підприємство в Харкові росіяни знищили ракетним ударом.
Про це розповідає 5 Слобожанська бригада «Скіф» НГУ.
Далі були Балаклія, Ізюм, Кремінна, Кліщіївка і знову Харківщина. Куп’янський напрямок. Крайній вихід на передову мав зайняти 2 тижні. А вийшло 120 днів. Разом із побратимом облаштували позицію, застосували весь свій військовий досвід...
Але краще він сам розповість про себе:
Мене звуть Юрій, позивний Руля, командир мінометного розрахунку 120 мм, я - доброволець. Прийшов у військкомат і сказав, що хочу служити. Так я потрапив до 5 Слобожанської бригади «Скіф» НГУ.
Я став гвардійцем 22 травня 2022 року. Раніше не служив. До великої війни працював енергетиком на заводі. Так сталося, що опанував нову професію.
Я воював під Балаклією, у Серебрянському лісі, у Кліщіївці, брав участь у Харківському контрнаступі. Тепер тримаємо оборону на Південно-Слобожанському напрямку.
Наша позиція може встояти і місяць, і два, а буває нас виявляють і доводиться постійно окопуватись, міняти позицію.
У Серебрянському лісі, під час однієї з ворожих масованих атак, наше укриття розбили, ми залишилися під відкритим небом, використали весь боєзапас і тут ворожа атака скінчилася. Ми втримали лінію! Нам тоді дуже пощастило…
В Серебрянському лісі якось ми відпрацювали по координатах, де вороги рили бліндаж. Нас корегувала наша піхота. Рашистів було шестеро, з другого пострілу вони всі там і лягли.
Я воюю за свою родину. Моя сім`я пишається мною - я знаю. Шість місяців назад я став дідусем. Про мирне життя поки не думаю, але відчуваю, що війну треба буде довго забувати.
