З 1 вересня 2026 року в Україні починають діяти нові правила приєднання до електричних мереж.

Про це повідомляє Українська асоціація відновлюваної енергетики.

Змінюється сама логіка розрахунку: дозволена потужність розділяється на відбір і відпуск, з'являється гнучке приєднання, офіційно дозволено cable pooling. Для гібридних проєктів і установок зберігання енергії це означає іншу економіку – і саме тут учасники ринку бачать найбільші ризики. УАВЕ запросила до обговорення інвесторів, девелоперів, проєктувальників та Секретаріат Енергетичного Співтовариства, щоб зафіксувати ці ризики до того, як норми запрацюють на практиці.

18 серпня Українська асоціація відновлюваної енергетики провела відкритий професійний вебінар «Зміни до Методики плати за приєднання до систем передачі, розподілу: стимул чи бар'єр для інвестицій».

Приводом стали постанови НКРЕКП від 11 серпня 2026 року, якими затверджено зміни до Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку та Методики формування плати за приєднання на виконання Закону України № 4777-IX. Більшість норм набирає чинності з 1 вересня 2026 року.

Спікерами виступили Сергій Міхалевський (ТОВ «ЕНЕРГОІНВЕСТ»), Сергій Кравчук (група компаній KNESS), Юрій Подоляк (IKNET) та Валентина Дятловська (Секретаріат Енергетичного Співтовариства). Модерувала дискусію голова УАВЕ Ольга Євстігнєєва. Усі українські спікери брали безпосередню участь у робочих групах НКРЕКП.

Відкриваючи захід, Ольга Євстігнєєва зазначила: обговорення в робочих групах було активним і продуктивним, проте частина конструктивних пропозицій бізнесу не була врахована. Вартість приєднання УЗЕ може зрости щонайменше на третину, однак це не гарантує справедливого та економічно обґрунтованого розподілу витрат. Водночас механізм гнучкого приєднання в його нинішньому вигляді поки не створює достатніх економічних стимулів для інвесторів і фінансових установ.

УАВЕ залучила до дискусії Антимонопольний комітет України та Секретаріат Енергетичного Співтовариства, щоб питання приєднання УЗЕ розглядалося не лише з технічного та регуляторного, а й з погляду конкуренції, недискримінаційності та економічної обґрунтованості.

Сергій Міхалевський, «ЕНЕРГОІНВЕСТ»: плата формується за потужність, яка не буде використана одночасно

Компанія експлуатує малі ГЕС і СЕС та встановлює УЗЕ для управління виробітком.

Ключова теза: режими відбору та відпуску через одну точку приєднання не реалізуються одночасно, тоді як плата формується з урахуванням обох замовлених напрямків. Фактичний обсяг додаткових робіт оператора при цьому не обов'язково пропорційний сумі замовлених потужностей.

Окремо він наголосив на ризику скасуванні норми, яка дозволяла розраховувати вартість приєднання УЗЕ на існуючих об'єктах ВДЕ за проєктно-кошторисною документацією. Саме діючі станції – найшвидші та найбільш готові майданчики для встановлення накопичувачів, і саме вони найбільше втрачають від переходу на ставки.

Пропозиції: розрахунок за максимальною ставкою замість сумування двох, окрема формула для гібридного приєднання та повернення ПКД для модернізації діючих об'єктів, яким важливо вианйти нову фінансову модель в час відміни  «зеленого» тарифу.

Сергій Кравчук, KNESS: негарантована потужність має свою ціну

Порівняльний аналіз регуляторних змін показав, що модель приєднання змінилася концептуально: потужність об'єкта більше не розглядається як сумарна величина, запроваджено окремі типові форми заяв і технічних умов для УЗЕ.

За його оцінкою, підходи до розрахунку відрізняються залежно від рівня напруги: для мереж передачі плата за потужність визначається на основі більшої з двох величин, для мереж розподілу – за кожним напрямком окремо. Водночас основний обсяг проєктів УЗЕ та колокованих об'єктів приєднується саме до мереж ОСР – тобто до рівня, який критичний для децентралізації та стійкості енергосистеми.

Щодо гнучкого приєднання: знижувальний коефіцієнт компенсує чотири обмеження – потужність не гарантована, оператор може обмежувати її в конкретному вузлі, години недоступності не компенсуються, а при аварійних ситуаціях такі користувачі обмежуються першими. Для учасників балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг це треба закладати в режими роботи.

Позитивом він назвав врегулювання встановлення УЗЕ у власних мережах виробника: якщо сумарна потужність на межі з мережею не перевищує раніше дозволену, послуга з приєднання не надається і плата не стягується.

Юрій Подоляк, IKNET: гнучке приєднання впирається в процедуру

Компанія спеціалізується на проєктуванні схем видачі потужності та приєднанні об'єктів енергетики. Її оцінка гнучкого приєднання стриманіша.

Перше: звернутися за гнучким приєднанням можна лише після набрання чинності технічними умовами та на підставі розробленої проєктної документації. Обсяг цієї документації в Кодексах не визначено. IKNET вважає достатнім погоджене завдання на проєктування, розрахунок потокорозподілу та рівнів напруги, розрахунок струмів короткого замикання і розрахунок статичної та динамічної стійкості. Проте кожен оператор може трактувати вимогу по-своєму.

Друге: перехід на гнучке приєднання можливий лише за певного типу заяви. Замовник має ще на етапі подання заяви вирішити, що самостійно проєктує та будує лінійну частину і заходи зі створення потужності. Помилка на цьому кроці означає анулювання технічних умов.

Третє: автоматика гнучкого приєднання на практиці може означати вимоги до протиаварійної автоматики та каналів зв'язку, співмірні за вартістю й строками з реконструкцією обладнання оператора. Гнучке приєднання не є автоматичним запасним варіантом – рішення про нього ухвалюється ще до подання заяви, після аналізу мережі.

Висновок: для мереж ОСП механізм, імовірно, запрацює; для мереж ОСР – потребує окремої процедури та типового договору.

Валентина Дятловська, експертка з регулювання енергетики Секретаріату Енергетичного Співтовариства: реформу мережевих платежів не можна робити частинами

Плата за приєднання є одним із мережевих платежів поряд із тарифами на передачу і розподіл, платою за облік та за реактивну енергію. Згідно з Регламентом (ЄС) 2019/943 такі платежі мають відображати реальні витрати, бути прозорими, недискримінаційними та враховувати потребу забезпечувати гнучкість. Зміна одного платежу без перегляду решти системи створює перекоси: користувач не повинен двічі оплачувати ті самі витрати через різні платежі.

Поява користувачів, здатних одночасно генерувати та споживати, поставила питання коректного розподілу витрат між відпуском і відбором. Це не унікальна українська проблема – за даними звіту ACER 2025, практики країн ЄС різняться, проте базова рекомендація однозначна: необґрунтованих винятків і знижок слід уникати, а будь-яка пільга має бути тимчасовою та пропорційною очікуваному ефекту.

Щодо гнучких приєднань Секретаріат вказав на розбіжність із Директивою (ЄС) 2019/944: у європейській моделі ініціатива належить оператору, який найкраще знає режими власної мережі та виходить до користувача з готовою пропозицією. В українському законодавстві логіка зворотна – ініціювати має замовник, і лише той, хто самостійно реалізує приєднання.

До проєкту Методики Секретаріат надав п'ять рекомендацій: зменшити потенційне подвійне стягнення плати, коректно відобразити одночасну роботу та операційні характеристики, врахувати витрати та вигоди для системи, обґрунтувати плату для гнучких приєднань, додати прозорі положення щодо застосування формул. Наступні кроки – приведення повноважень регулятора у відповідність до Директиви 2019/944 і Регламенту 2019/943, комплексний підхід до реформи мережевих платежів та моніторинг застосування нових норм.

Позиція УАВЕ

Асоціація виступає за прозорий та економічно обґрунтований механізм плати за приєднання, який відображає фактичні витрати мережі, не перекладає витрати між учасниками ринку і не створює бар'єрів для приватних інвестицій. Кінцева мета – правила, за яких в Україні реалізуються bankable-проєкти, здатні залучати банківське та інше зовнішнє фінансування.

Ще у червні УАВЕ звернулася до Антимонопольного комітету України щодо відповідності нових підходів принципам недискримінації та економічної обґрунтованості. У відповіді від 24 липня 2026 року Комітет зафіксував: потужність відбору та потужність відпуску УЗЕ характеризують різні режими роботи однієї електроустановки та не можуть розглядатися як одночасні фізичні потоки через одну точку приєднання, а для цілей визначення технічних параметрів мережі має враховуватися максимальна потужність, яка може передаватися через точку приєднання. Комітет визнав за доцільне нормативно закріпити положення, що сума ставок плати за приєднання потужності відбору та потужності відпуску не може перевищувати базову питому вартість приєднання 1 кВт потужності.

«Затвердження Методики – не фінал роботи, а її початок. Постанови набирають чинності з 1 вересня, і вже перші практичні кейси покажуть, де регулювання працює, а де створює бар'єри.

УАВЕ пропонує НКРЕКП спільно відстежувати практику застосування нових правил і повертатися до відкритих питань – насамперед до економічного обґрунтування ставок та їх відповідності принципу, за яким кожен користувач мережі має нести саме ті витрати, які він створює. Це дозволить уникнути необґрунтованого перекладання витрат між учасниками ринку.

«Такий підхід має бути закріплений нормативно, а не залишатися питанням тлумачення» – зазначила голова УАВЕ Ольга Євстігнєєва.

За підсумками вебінару УАВЕ готує консолідовані пропозиції до НКРЕКП. Асоціація відкрита до долучення компаній, які працюють з приєднанням, УЗЕ та інвестиційними проєктами в енергетиці.

Щоб отримати запис вебінару – будь ласка, заповніть форму: https://forms.gle/wvoNx7yCQiA53q688