В українському суспільстві традиційно на жінку покладені функції підтримання домашнього затишку і виховання дитини.
Проте разом зі світом, який змінюється, розширюється і сфера “компетенції” матері. Все більше жінок бажають присвячувати свій час будуванню кар'єри і самореалізації. Відтак часто українкам доводиться жити за виснажливим графіком або навіть відкладати народження дітей.
Наші сьогоднішні героїні – матері, що на своєму прикладі довели: вигідно поєднати материнство і військову кар’єру у Національній гвардії України можливо.
Образ військовослужбовця-матері
Вона живе за доволі напруженим графіком. Рано прокидається і пізно засинає. Окрім того що, вона повинна бути завжди готовою до виконання службово-бойових завдань, має бути мобільною мамою. Вона виконує декілька соціальних ролей одразу, тому їй постійно бракує часу.
Без допомоги бабусі, дідуся, далеких і близьких родичів, бебі-ситера буде складно. Але можливо.
Стандарти материнства
Материнство для сучасних жінок стало більш інтенсивним в сенсі часу та уваги, які вони приділяють малечі. У світогляді сучасних жінок формується уявлення: хороша мама займається своїми дітьми.
Євгенія, мати 6 річного Олексія:
Зі своєю дитиною я частіше «на рівних». Я хочу бути йому мамою-другом, а не мамою-диктатором. Можливо, це через мій вік (ред. Євгенії - 25 років). Я хочу аби він мені довіряв.
Вікторія, мати 7 річного Іллі:
Я вважаю, дитина повинна знати, що таке дисципліна. Але, я можу бути і суворою, і можу зійти з розуму разом з ним. Грати у футбол, кататися на велосипедах і водночас зробити уроки. Виховую у дитині людяність, вміння співчувати. На жаль, діти сьогодні дуже агресивні.
Олеся, мати 13 річного Святослава:
Я за демократію в усьому: і у відносинах з дитиною, і з колегами, і з чоловіком. Дитина — це особистість, за своїми поглядами на життя. Моя дитина — не я. Я його привела у цей світ, і повинна доростити до того віку, поки він не зможе сам себе забезпечувати. І відпустити у життя, довіряючи його виборові.
Усі з наших героїнь говорили, що основний критерій материнської турботи — увага до емоційного світу дитини, побудова з нею діалогічних і партнерських стосунків.
Олеся, мати 13 річного Святослава:
Я намагаюся не нав’язувати синові свою думку і давати вибір. Якось я віддала його на айкідо. Бо вважала що він повинен вміти за себе постояти. Але…його ніхто і не ображав. Він проходив на секцію рік, щоб зробити мені приємно і відмовився. На землю мене повернув чоловік, який звернув увагу, що це не його бажання, а моє.
Так звана «емоційна робота», що, вочевидь, вимагає від матерів додаткового часу, сили та енергії.
Мама-одиначка, як «штамп»
2017 році Євгенія розлучилася з чоловіком. Синові тоді було 3 роки.
У моєму житті стався період коли я була повинна годувати сім'ю. Коли я підписувала контракт, мені не було страшно їхати у відрядження, стріляти.. Я не боялась перевернути своє життя з ніг на голову. Розуміла: я це роблю для своєї дитини і готова на ризик.
У нашому суспільстві думають, що мати-одиначка - це слабка жінка. Знайте, ми дуже сильні, щасливі і ми тримаємось.
Мами про «чайлдфрі»
*Чайлдфрі — це люди, які ухвалили свідоме рішення, що не хочуть мати дітей.
Вікторія, мати 7 річного Іллі:
Якщо людина не зрозуміла, чи зможе дати дитині майбутнє, то ліпше не заводити дитину. Мені дуже шкода малюків, яких лишають у пологових, дитячих будинках.
Євгенія, мати 6 річного Олексія:
Дуже часто діти не відчувають себе щасливими у деяких сім'ях. Діти — це відповідальність і якщо хтось не відчуває у собі сил її взяти на себе, то ліпше не мати дітей. Кожна людина має право вибору.
Олеся, мати 13 річного Святослава:
Деякі люди не хочуть пригати з парашутом, деякі не хочуть проколювати вуха, деякі — не хочуть мати дітей. Дитина ж не іграшка, яку можна приміряти і сказати «це – не моє». Материнство – це праця.
Сучасне материнство — це феномен інтенсивності. З часом воно набуває характеру особливої діяльності, що вимагає не тільки любові до дитини, а також особливих знань, умінь та компетенцій. Новий тип батьківства передбачає цінність взаємин батьків та дітей, побудованих на основі емпатії, довіри та партнерства.
Проте, якою бути матір’ю? Коли бути матір’ю? Чи бути матір’ю? – у сучасної жінки багато варіантів вибору.
