Від початку фестивалю 22 серпня вже відбулося вже 16 сценічних подій, серед яких — два святкових концерти хнатобівців у метро.
Про це повідомляє пресслужба Харківського Національного Академічного Театру опери та балету ім. Лисенка.
Відкрилися три виставки, які працюватимуть до завершення фестивалю. На харківських сценах уже побували 10 театральних колективів, ще 8 театрів та мистецьких колективів фестиваль очікує попереду. А загалом мистецькі заходи «Схід Опера Фест – 2026» уже відвідали понад 6 тисяч глядачів. За цими цифрами — не просто статистика. За ними стоять тисячі зустрічей, оплесків, пережитих разом емоцій, нових знайомств і моментів, коли сцена та зал стають одним цілим.
Позаду — насичені фестивальні дні, зустрічі з колективами з різних регіонів України, концерти, вистави, виставкові проєкти, професійні дискусії. Перед харківською публікою вже виступили провідні солісти Національної опери України, народні артисти України Людмила Монастирська та Олег Злакоман, творчі колективи Київського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Київського національного академічного театру оперети, Дніпро Опера, Миколаївського академічного художнього драматичного театру, Херсонського музично-драматичного театру, Полтавського музично-драматичного театру, Київського муніципального академічного театру опери та балету. Своє мистецтво представили й харківські театри — «Нафта», «Березіль», театр ляльок і, звісно, Харків Опера. Але «Схід Опера Фест» — це значно більше ніж сукупність вистав, концертів і цифр.
У час, коли війна щодня змінює наше життя, мистецтво теж шукає нову мову. Воно намагається осмислити те, що відбувається з нами, — наші емоції, події, втрати, страхи й надії. Митці говорять про досвід, для якого часом просто не вистачає слів.
Особливе місце у фестивальній програмі посіла прем’єра «Оди стійкості», що відбулася 29 серпня. Цього дня пам’ять про героїв звучала мовою сучасної української музики — як свідчення нашого часу, голос незламності та надії. У програмі прозвучали три світові прем’єри творів молодих харківських композиторів, створених у роки повномасштабної війни: кантата Єлизавети Волошиної «24 Лютого», твір Руслана Каширцева «Київська Русь — Україна» та вокально-симфонічна поема Влада Солодовникова «Сім струн» за мотивами поетичного циклу Лесі Українки. Три музичні висловлювання про те, що переживає Україна. Музика, яка не мовчить. Проєкт об’єднав професійних музикантів, молодих українських композиторів і військовослужбовців та став успішним прикладом військово-цивільного партнерства.
Важливою частиною фестивального життя стала й фестивальна студія, яка працює у прямому ефірі. Тут відбуваються розмови з гостями фестивалю — керівниками творчих колективів, режисерами, акторами та іншими митцями. Говорять не лише про вистави й творчі задуми, а й про те, як мистецтво існує та змінюється в умовах війни, як народжуються нові проєкти й чому культура сьогодні є такою важливою для суспільства. Таким чином, фестиваль створює не лише простір для показу вистав, а й простір для розмови — чесної, живої, безпосередньої. Розмови між митцями, глядачами та всіма, хто сьогодні разом формує український культурний простір. Війна забирає близьких людей, домівки, звичний світ, життя. Але вона не може забрати все. Не може забрати пам’ять про дім. Про людей, які були й залишаються частиною нас. Про звичайні моменти життя — розмови, сміх, музику, зустрічі, мрії. Про дивні, смішні, щемкі й прекрасні історії, які роблять певне місце рідним. Саме тому сьогодні так важливо збиратися разом у театральних і концертних залах. Важливо чути живий голос артиста, бачити його рух, відчувати реакцію залу, аплодувати й бути почутим у відповідь. Це прості речі, але саме з них складається відчуття присутності, спільності та життя. І фестиваль у Харкові щодня нагадує про це.
Усі фестивальні заходи збирають повні зали. Харківська публіка тепло зустрічає і гостей міста, і місцевих митців, щиро реагуючи на кожну виставу, кожен концерт, кожну зустріч. У цьому взаємному діалозі сцени й залу є особлива сила. Адже мистецтво існує не лише тоді, коли його створюють, а й тоді, коли його приймають, переживають і несуть із собою далі. «Схід Опера Фест – 2026» став простором зустрічі для українських митців із різних міст і регіонів. Тут перетинаються різні театральні школи, художні мови, досвіди й погляди. І кожна така зустріч доводить: попри відстані, втрати та обставини, український культурний простір залишається живим і цілісним.
Харків приймає українське мистецтво наживо. Водночас фестиваль виходить далеко за межі міста. Події, трансляції та фестивальний контент об’єднують глядачів з усієї України та з-за кордону. Так Харків не лише приймає культуру — він сам стає точкою, з якої українське мистецтво звучить далі. Кожна вистава й концерт фестивалю по-своєму говорить про те, що болить. Про історичну пам’ять і сучасність, війну й любов, втрати й відповідальність, свободу та людську гідність. Але водночас усі ці події говорять про головне — про наше право залишатися живими, творчими, відкритими до нового. І це, мабуть, одна з найважливіших місій мистецтва сьогодні: не заперечувати біль, але не дозволяти болю стати єдиною історією про нас. Навіть там, де війна залишила глибокі рани, мистецтво продовжує шукати світло і знаходити його.
Екватор пройдено. Але зупинятися ще рано. Попереду — нові вистави й концерти, зустрічі з українськими театрами, яскраві музичні проєкти, виставки, професійні дискусії та події, які ще тільки мають відбутися. Серед них — особлива подія фестивалю: 15 вересня Харків Опера представить прем’єру авторського хореографічного проєкту Костянтина Томільченка «У скронях. Жнива». Два прем’єрні балети — дві частини однієї історії про людей, які живуть в одному часі, в одній країні, під одним небом. «У скронях» — погляд на сьогодення через внутрішній світ чоловіка. «Жнива» — продовження цієї розмови через інтуїтивну та емоційну природу жінки. Це не дві окремі історії про чоловіка й жінку. Це дві різні перспективи одного світу. Два внутрішні стани. Два способи проживати одну реальність. І, можливо, саме в цьому — ще одна важлива риса «Схід Опера Фест – 2026»: здатність дивитися на наш спільний досвід із різних боків, знаходити в ньому нові сенси й говорити про найскладніше мовою мистецтва.
Фестиваль триває. І якщо ви ще не були на «Схід Опера Фест – 2026», у вас є чудова нагода приєднатися. Бо фестиваль — це не лише те, що відбувається на сцені. Це простір, у якому ми зустрічаємося одне з одним. Простір, що єднає. Простір, у якому, попри все, продовжує звучати життя.
Про те, як проходять фестивальні події, хто вже побував на сценах «Схід Опера Фест – 2026» і чим живе фестиваль просто зараз, можна дізнатися на офіційному сайті https://www.skhidoperafest.com/ та в соціальних мережах Харківської національної опери.
Фото: Тетяна Юрченко