Протягом майже десяти останніх років 83 центральні органи виконавчої влади України пережили 401 зміну керівництва.
Фахівці YouControl встановили, що тривалість перебування на керівних посадах в цих організаціях сильно варіюється: від 7 днів у Державній екологічній інспекції та Міністерстві економіки до 11 років у Адміністрації Державної прикордонної служби. Більше цікавих фактів — в новому дослідженні.
Аналітики R&D центру та юридичний департамент YouControl проаналізували дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) і нормативно-правові акти про призначення та звільнення керівників з 12 квітня 2014 року до 5 січня 2024 року включно. І визначили, як часто змінювалися очільники діючих центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ). Для відомств, що були створені та перереєстровані після початку військових дій в Україні, зміни рахували з початку реєстрації та перереєстрації. Строк перебування на посаді для чинних керівників ЦОВВ та інших органів влади розраховувався від дати призначення до 5 січня 2024 року.
Від дев’яти місяців до дев’яти років: перебування на посаді керівників у виконавчій владі
Серед 83 державних установ, включно з САП, Нацгвардією та РНБО, відбулась 401 зміна керівництва за досліджуваний період. Деякі з керівників в різний час очолювали кілька різних ЦОВВ. Наприклад, Ірина Венедиктова до призначення Генпрокурором в березні 2020 року, кілька місяців тимчасово очолювала Державне бюро розслідувань. Новопризначений голова Міністерства оборони Рустем Умєров близько року був Головою Фонду держмайна. А ексголова Національної поліції (25.09.2019-07.02.2023 рр.) Ігор Клименко в лютому 2023-го призначений міністром внутрішніх справ. На цій посаді він замінив Дениса Монастирського, який загинув в авіакатастрофі в січні 2023 року.
Час перебування на посаді керівника серед всіх проаналізованих установ варіюється в середньому від 9 місяців до 9 років. До прикладу, серед чиновників Державної служби фінансового моніторингу обіймання керівної посади становить понад 9 років. Це зумовлено тим, що голова відомства Ігор Черкаський незмінний з дати свого призначення 1-го березня 2014 року. Незмінними від початку обіймання посади також залишаються керівники: Державної служби якості освіти (голова — Руслан Гурак), Міністерства цифрової трансформації (міністр — Михайло Федоров), Державного агентства розвитку туризму (голова — Мар’яна Олеськів), Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (голова — Іван Рудий). Ці чотири органи виконавчої влади створені у період 2018-2020 років.
Також до високопосадовців з найдовшим середнім терміном на посаді керівника, більше ніж 5 років, входить Адміністрація Державної прикордонної служби. Ексголова цього відомства (31.07.2003-06.10.2014 рр.) Микола Литвин обіймав посаду понад 11 років, що є найбільшим терміном серед керівників усіх проаналізованих органів влади за досліджуваний період. Пан Литвин потрапив до вибірки, оскільки в дослідженні враховували зміни керівників, в яких дата звільнення припадала після початку військових дій. А саме: після квітня 2014-го — для тих відомств, що створені давно. Микола Литвин є рідним братом голови Народної партії України та ексголови Верховної Ради Володимира Литвина.
Найбільша кількість: 12 змін керівників відбулась в Державному космічному агентстві та Державному агентстві розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. По 10 разів змінились керівники ще в 6 відомствах: в Офісі Генпрокурора, Фонді держмайна, Держагентстві з управління зоною відчуження, Мінекономіки, Міністерстві охорони здоров'я України та Державній екологічній інспекції.
Луценко, Резніков, Аваков та зміни очільників у силових структурах
З початком військових дій на Сході України у квітні 2014 року зросла роль силових структур в управлінні державою. Розвиток антикорупційної системи в країні припав на 4 квартал 2014-го. Зважаючи на ці фактори, в YouControl детально проаналізували також зміни керівників органів влади у силовій та антикорупційній сферах.
Серед органів влади у силовій та антикорупційній сферах зміна Генерального прокурора, а нині керівника Офісу Генерального прокурора України відбувалася найчастіше: 10 разів. Найдовше на посаді перебував Юрій Луценко (12.05.2016-29.08.2019 рр.) — понад 40 місяців. Менш ніж за тиждень після його відставки, у коментарі ДБР для «Радіо Свобода» «ДБР відкрило кримінальне провадження стосовно Луценка – речниця« 01.10.2019 року, проти Луценка було відкрито кримінальне провадження щодо зловживання службовим становищем шляхом сприяння незаконному зайняттю гральним бізнесом.
Луценка на посаді Генпрокурора замінив Руслан Рябошапка. Він протримався 6 місяців. Так, 05.03.2020 року Верховна Рада висловила Рябошапці недовіру, звільнивши його з посади Генпрокурора. Згідно з даними матеріалу «Української правди» «Як Коломойський, Медведчук і Портнов руками «слуг» влаштували розправу над Рябошапкою«, вірогідною причиною його усунення могли бути «незакриті» справи колишнього секретаря РНБО Олега Гладковського та мера Львова Андрія Садового. А також відсутність арешту бізнесмена Вадима Альперіна, відомого як «хрещений батько контрабанди», та замовників вбивства Катерини Гандзюк.
На відміну від доволі частих змін керівництва Генпрокуратури, керівники її підрозділу — САП, — тричі змінились за досліджуваний період. Перший очільник підрозділу Назар Холодницький перебував на посаді керівника САП найдовше за своїх правонаступників: 4 роки та 7 місяців. Запам’ятався Холодницький як потенційний отримувач одного з найбільших зафіксованих хабарів у 5 млн доларів за закриття кримінального провадження щодо ексміністра екології Миколи Злочевського. Пана Злочевського підозрювали у причетності до заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Національного банку, виданого «Реал Банку», та легалізації цих коштів.
Міністра оборони змінювали 7 разів. Найдовше цю посаду обіймали Олексій Резніков та Андрій Таран: 22 та 20 місяців відповідно. Андрій Таран у період 1992-2016 рр. проходив службу на посадах офіцерського та вищого офіцерського складу в ЗСУ. Призначений міністром оборони в березні 2020 року, пішов у відставку на початку листопада 2021-го. В травні 2022 року Андрій Таран призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Словенія. Його на посту міністра змінив Олексій Резніков, який пішов у відставку 05.09.2023 року. Можливими причинами відставки Резнікова в матеріалі NV «Є втома». Резніков сам хотів піти з посади міністра оборони. Що стало передумовою — пояснює політексперт», зокрема називали кілька корупційних скандалів, пов’язаних із державними закупівлями Міністерства оборони.
За останні майже 10 років в Україні 4 рази змінювали Секретаря Ради національної безпеки і оборони. Наприкінці лютого 2014 року, РНБО очолив Андрій Парубій, пробув на посаді більше ніж 6 місяців. Потім в грудні 2014 року був обраний народним депутатом 8 скликання, а у квітні 2016 року став спікером Верховної Ради. Після Парубія Секретарем РНБО став Олександр Турчинов і очолював відомство близько 53 місяців до 19.05.2019 року, що є найдовшим терміном на посаді серед Секретарів РНБО за досліджуваний період. Менше за всіх: 6 місяців (з травня до вересня 2019 року включно) керував РНБО Олександр Данилюк, який в уряді Володимира Гройсмана у 2016-2018 рр. був міністром фінансів. Нинішній Секретар РНБО Олексій Данілов обіймає посаду з початку жовтня 2019-го. До цього він певний час очолював Луганську облдержадміністрацію, а також обирався народним депутатом України 5 скликання.
Найменше: 3 рази, призначали нових керівників в МВС, Державній міграційній службі, НАБУ, Бюро економічної безпеки та САП.
Ексміністр внутрішніх справ Арсен Аваков перебував на посаді понад 7 років (22.02.2014-15.07.2021 рр.). Це найдовший термін на посту міністра МВС не лише за період війни, а й за всю історію незалежності. За даними досьє Авакова на сайті Громадського руху «ЧЕСНО», він з 2019 року піддавався критиці через неналежне розслідування та нерозкриття гучних справ. Згідно з даними матеріалу «Главком» Як Аваков впливав на справу проти свого сина. Оприлюднено нові деталі, син Арсена Авакова фігурував у справі про фінансові махінації при закупівлі рюкзаків для Нацгвардії. Справу проти нього закрито влітку 2018 року.
З керівників Державної міграційної служби найдовше на посаді: 70 місяців, був Максим Соколюк (02.12.2015-29.09.2021 рр.). Його звільненню передувало повідомлення про підозру колишньому заступнику голови Державної міграційної служби у заволодінні понад 88 млн грн при реконструкції адміністративної будівлі ДМС у Києві.
Перший і найтриваліший директор Національного антикорупційного бюро — Артем Ситник (16.04.2015-16.04.2022 рр.). Менш ніж через місяць після звільнення з НАБУ він був призначений на посаду заступника Голови ще одного антикорупційного органу — Національного агентства з питань запобігання корупції. Після звільнення Ситника, менш ніж два роки керував антикорупційним бюро чинний перший заступник директора НАБУ — Гізо Углава. З початку березня 2023 року відомство очолює Семен Кривонос, який до цього 22 місяці був головою Державної інспекції архітектури та містобудування (19.05.2021-06.03.2023 рр.).