Справа генерал-майора Алімпієва і полковника Нікіфорова розслідується з грубими порушеннями.
Чим займається прокуратура, заарештувавши підозрюваного? Зазвичай – рутиною кримінального провадження. Допитами, експертизами, очними ставками, слідчими експериментами. Готує справу до суду, причому так, щоб там все зрозуміли – обвинувачення не пасьянси розкладати, а якісно працювало. Відповідно і вирок мав би бути обвинувальний - якщо прокуратура якісно попрацювала. Віддаючи данину поваги цього серйозного закладу, все ж доводиться констатувати - воно не завжди працює саме так.
Військова прокуратура стверджує, що ректор ХНУВС генерал-майор Алімпієв і його заступник полковник Никифоров вчинили розтрату майже двох з половиною мільйонів гривень при закупівлі палива. Каже, що від цього виграли дві компанії, що продали паливо університету. Природно, підозра падає на начальника і його зама, які за формальними ознаками займалися закупівлею. Дійсно - «... скажи-ка дядя, ведь не даром ...». А коли так, то обох офіцерів необхідно було заарештувати, що прокуратура і зробила. А коли є підозрювані, логічно було б допитати їх, свідків, вивчити документи, встановити всі деталі закупівлі-розтрати і передати справу до суду.
В даний час можна говорити про те, що прокуратура у справі про розтрату нічого не робить. Чи не проводить слідчі дії, які не мучить законними допитами підозрюваних, свідків і побічно причетних осіб до справи, не «трясе» всіх, кого можна, особливо бухгалтерію. В результаті практично порожня кримінальна виробництво «гуляє» по різних інстанціях: військова прокуратура Харківського гарнізону передала виробництво в САП, потім воно потрапило в НАБУ, потім повернулося назад у військову прокуратуру. А та на судовому засіданні твердить, що не може займатися цією справою, вона не в їх підслідності. Але та ж військова прокуратура тримає провадження у себе, пише клопотання про продовження строків тримання під вартою генерал-майора Алімпієва. У підсумку на четвертому місяці слідства навіть свідки не допитані. У справі немає практично нічого крім експертизи та результатів обшуків. Та й ті були зроблені з порушеннями.
Хоча, чому тут дивуватися, якщо прокуратура навіть в клопотанні пише «... скоїв злочин ...». Але тут же вказує, що генерал є підозрюваним. А суду, в якому була б доведена його вина, поки не було. Але, прокуратура все одно рахує його злочинцем, немов, не сумніваючись в результаті суду, тим самим порушуючи закон. Презумпцію невинуватості в Україні ніхто не відміняв.
Дальше більше. Варто відзначити, що запобіжний захід застосовується, якщо є ризик того, що підозрюваний втече. І цей ризик слідчий повинен довести в суді. Тоді людини можуть заарештувати або піддати домашнього арешту. У цій же справі жодного ризику, передбаченого статтею 177 КПК не доведено, але підозрюваних посадили в камери СІЗО.
Звичайно, не можна виключати і зовсім вже неймовірного – що слідство ведеться настільки таємно, що навіть підозрюваний не може ознайомитися з його матеріалами. І це аж ніяк не іронія - перед другим засіданням в Дзержинському суді, на якому розглядалося продовження строків тримання під вартою, ні генералу, ні його адвокату Журавльову були вручені матеріали кримінального провадження. Військовий прокурор в день засідання, звичайно, міг би ознайомити адвоката з матеріалами під час тригодинного перерви. Але робити цього він не став. Чому – таємниця ця велика є...
Вона в цій справі не єдина, особливо якщо знати, що безпосередньо перед порушенням кримінальної виробництва університет перевіряло КРУ. Добре перевіряло, ретельно, але порушень ніяких не виявило. А вже після цього з'явилася прокуратура і відразу знайшла розтрату в 2,4 мільйони. Тобто, спрацювала краще, ніж професійні ревізорів - здавалося б. Але в ході подальшого розслідування це враження швидко зникає.
Зате з'являється враження прокурорської користі. Це коли з'ясовується, що є явний конфлікт інтересів з приводу земельної ділянки та будівлі на вулиці Клочківській, які належать університету. Аліміпіев не хотів і не буде віддавати те, що належить університету, оскільки і земля, і приміщення призначені для навчання майбутніх офіцерів.
Наявність таких деталей ставить під сумнів як саме звинувачення, так і мотиви дій прокуратури. Невже прокурори не хочуть довести вину і отримати «палички», показники розкриття злочинів, заслужені нагороди або просто жирні плюси в своїх прокурорських кар'єрах?
Провадження, яке вже передавалося в САП і в НАБУ, повернулося в прокуратуру. Прокурор визнав, що він нічого не зробив, сказав, що він не має права його розслідувати і взагалі віддає його назад в НАБУ. Але просить засадити генерала в камеру.
Полковник Никифоров вийшов з СІЗО під заставу. Генерал-майор Алімпієв також вийшов під заставу і подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, так само як і його адвокат. Колегія суддів апеляційного суду витребувала з Дзержинського суду матеріал. Військовий прокурор був повідомлений судом про засідання, проте від його першого заступника надійшов лист, мовляв, з 26.01.2018 року кримінальне провадження закріплено за детективом НАБУ, а прокуратура не має повноважень на розслідування. Поки все це зачитувалися суддею Курило, суддя Яковлєва повернулась до колеги Чопенко і заусміхалася...
Незважаючи на відсутність військового прокурора, судове засідання відбулося. Судді Курило, Яковлєва та Чопенко, скасували постанову слідчого судді Дзержинського суду. Справедливість восторжествувала? Ні. Не всі вимоги скарг були задоволені, незважаючи на явні порушення слідчого судді та військової прокуратури. Доводи адвоката колегією суддів не були почуті, тому до генерал-майору Алімпієва був застосований запобіжний захід у вигляді застави на суму 1 мільйон 500 тисяч і застосовані додаткові зобов'язання. При цьому, колегія суддів АСХО не вважала за необхідне їх конкретизувати.
Бачачи такі порушення прокурорами законів, неможливо не задатися питанням – скільки справ спартачено ними у такий же спосіб? З порушенням всіх і усіляких норм закону. І скільки людей змушені ходити на допити, давати показання, доводити свою невинність по висмоктаним з пальця справах? Тим більше – скільки людей втратило свободу, не зробивши нічого протизаконного, просто за прокурорському бажанням?
Нагадаємо, 17 листопада генерал-майор А.Н. Алімпієв і його заступник полковник І.А. Никифоров були затримані співробітниками військової прокуратури за підозрою в розтраті 2,4 млн. гривень на користь двох ТОВ при закупівлі пального. Пізніше Дзержинським районний суд взяв під варту генерал-майора і полковника на два місяці з правом внесення застави. Через деякий час полковник Никифоров вийшов під заставу, тоді, коли апеляційний суд знизив суму застави, а генерал-майору безпідставно продовжили терміни утримання під вартою до 13 лютого 2018 року.
