Упродовж останніх десяти років увійшли в процес ліквідації більш ніж 1,4 тисячі комунальних підприємств (КП) в Україні.
За якими схемами банкрутують КП та як перекладають борги на плечі містян?
У топі міст України за кількістю неплатоспроможних КП — Дніпро, Херсон, Харків та Львів.
Зростання банкрутства КП в Україні спостерігався з року в рік. Зокрема, рекордним виявився 2021 рік.
Найчастіше визнавалися неплатоспроможними та ліквідувалися комунальні підприємства на Дніпрпетровщині, Київщині, Львівщині, Харківщині та Одещині. З усіх міст країни найбільша кількість таких КП зафіксована у Дніпрі, Кривому Розі, Херсоні, Харкові та Львові.
Замість банкрутства та проведення розрахунків з кредиторами більшість КП досі подають на самоліквідацію за рішенням власників — отже, в судовому реєстрі з'являється лише 10% справ. У випадку, коли комунальне підприємство самоліквідується, уникаючи судових процедур банкрутства, кредитори просто не встигають відреагувати та звернутись до суду для стягнення заборгованості.
«До прийняття Кодексу України з процедур банкрутства у 2019 році місцеві органи влади могли самочинно не застосовувати судові процедури до комунальних підприємств. Так проблемні КП не визнавались банкрутами, борги накопичувались, а стягнути їх було неможливо. Наразі привілеї відсутні та до комунальних підприємств застосовуються такі ж процедури, як і до інших юридичних осіб», — коментує Лихопьок Денис Павлович, адвокат, арбітражний керуючий, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих — фахівець з питань банкрутства.
Розрахунок з кредиторами має відбуватись за рахунок майна підприємства — йдеться про так звану ліквідаційну масу банкрута. Проте не все майно належить саме КП, а може бути наданим громадою у користування або управління. Тож, якщо у комунального підприємства не знайдеться власного майна, то кредитори залишаються без задоволення своїх вимог.
Варто згадати, що комунальні підприємства ще й зазвичай мають специфічний склад кредиторів — переважно, це енергетичні компанії та державні органи (ДПА, ФСС, ПФУ тощо). Це ускладнює вирішення більшості питань, зокрема, погодження дії арбітражного керуючого, порядок реалізації активів банкрута тощо. Відповідно, затягуються й загальні строки проведення процедури банкрутства.
«Комунальні підприємства–боржники все ще вкрай рідко переходять до процедури поновлення платоспроможності — санації. Це пов'язано з численим переліком складних умов та тривалих погоджень, які необхідно врахувати для реалізації плану санації та конкретних санаційних заходів не лише з кредиторами (що само по собі доволі складно), але й, головним чином, з органом місцевого самоврядування», — коментує арбітражний керуючий.
Ще одна проблема — це фактична відсутність майна, що формально рахувалось на балансі комунального підприємства. Якщо під час його «розшуків» будуть встановлені факти незаконного виведення майна або навмисне доведення до банкрутства , — відповідають й треті особи або органи, які до цього доклали руку. Це можуть бути як очільники підприємства, так й органи місцевого самоврядування.
У випадку з некомерційними КП відповідальність може бути покладена на місцеві ради як на засновника підприємства. Наразі вже наявна практика щодо таких стягнень з місцевих рад. У результаті через додаткові витрати місцевого бюджету відшкодування боргів некомерційних КП перекладається на плечі мешканців громади.
За загальною процедурою банкрутства борги погашаються за рахунок майна банкрута. Якщо комунальне підприємство є комерційним, то воно самостійно відповідає за свої зобов'язання, зокрема, й борги.