У 2025 році Національний банк України застосував до банків та інших фінансових установ 158 заходів впливу на загальну суму 586 млн грн.
Найбільше за порушення вимог фінмону припало саме на банки — 426,3 млн грн. Крім того, основною причиною стягнень стала неналежна перевірка клієнтів. Детальніше про загальні тренди на ринку щодо основних порушників, структуру та динаміку штрафів — у дослідженні YouControl.
Регуляторна стратегія НБУ дещо змінилася: за порушення законодавства у сфері фінмону відкликано лише одну ліцензію, натомість застосовано фінансові й адміністративні заходи. Зокрема, наклали 106 великих штрафів і 51 письмове застереження. Це свідчить про пріоритет економічних санкцій над закриттям установ. Вплинули й оновлення правил перевірок: Постанова Правління НБУ № 67 від 21 червня 2025 року, а також посилена увага до KYC, роботи з PEP, нерозголошення правил фінмону та якості перевірки клієнтів, що ілюструють офіційні звіти НБУ.
Хто платить найбільше: банки-порушники та парадокс надавачів платіжних послуг
Загальна сума штрафів у 586 млн грн розподілена між сегментами фінансового ринку нерівномірно. Тобто кількість накладених заходів впливу щодо окремих категорій фінансових установ не є пропорційною до сумарного обсягу їхніх грошових штрафів.
Розподіл суми штрафів за типами фінансових установ у 2025 році, млн грн
Абсолютними лідерами за сумою сплачених штрафів у 426,3 млн грн стали українські банки. На них припало понад 72% від усіх фінансових стягнень минулого року. Загалом під жорсткі заходи впливу Нацбанку у 2025 році потрапили 29 банків, щодо яких винесено 71 рішення про заходи впливу.
Кількість установ, до яких було застосовано заходи впливу за порушення у 2025 році
Справжній аналітичний парадокс 2025 року ховається в категорії надавачів платіжних послуг. За весь рік регулятор виніс щодо них лише 4 рішення, а під штрафні санкції потрапили всього 2 компанії. Проте сума штрафів, яку вони були змушені сплатити, сягнула 90,6 млн грн. Це робить середній розмір штрафу в цій категорії рекордним на ринку.
Зовсім інша стратегія нагляду у сегменті фінансових компаній. Вони стали безумовними лідерами року за масовістю порушень: 49 фінансових компаній сумарно отримали 67 рішень від НБУ. Проте їхня колективна фінансова відповідальність виявилася в рази меншою за банківську — 56,1 млн грн.
Решта фінансового ринку отримала порівняно незначні фінансові стягнення, хоча й не уникла уваги регулятора. Ломбарди (8 компаній) та страховики (3 компанії) сплатили штрафів трохи більше ніж на 6 млн грн кожен. Поміж кредитних спілок лише одна оштрафована установа поповнила бюджет на півмільйона грн.
Структура порушень: за що наклали найбільше штрафів
Аналіз рішень НБУ за 2025 рік дозволяє ідентифікувати конкретні управлінські та операційні порушення у фінансових установах. Структура накладених штрафів відображає перелік бізнес-процесів, у яких найчастіше виявлялися невідповідності законодавчим вимогам.
За що найчастіше вводилися заходи впливу на фінустанови у 2025 році
Фахівці YouControl виявили, що абсолютним лідером серед причин застосування заходів впливу стала неналежна перевірка клієнтів (KYC — Know Your Customer) та відсутність належної поглибленої перевірки (EDD). За рік НБУ зафіксував 58 таких порушень. Фінансові установи часто не могли пояснити економічну суть транзакцій своїх клієнтів, не враховували непрозорість джерел походження їхніх коштів або не встановлювали адекватний рівень ризику. Для регулятора це ключовий маркер потенційного відмивання грошей, тому саме за ігнорування базового правила “знай свого клієнта” призначалися найсуворіші фінансові заходи впливу.
Другий масивний кластер порушень стосується внутрішньої звітності та документації, недоліки в яких обходяться ринку в мільйони гривень. Установи отримали 54 покарання за порушення інформування Держфінмоніторингу та ще 45 — за прогалини у внутрішніх документах з питань ПВК/ФТ (Запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму).
Показовою тенденцією 2025 року стали проблеми з комунікацією та звітністю. Власне, у 49 випадках причиною заходів впливу стало ненадання інформації або документів Національному банку. Паралельно з цим, під пильним контролем залишався рух капіталу: помилки або неподання валютної звітності фігурують у 51 рішенні, а прямі порушення правил валютного нагляду — у 10 випадках.
Під час роботи з політично значущими особами (PEP) та санкційним законодавством в 2025 році було 20 порушень. Нездатність виявити зв'язок клієнта з підсанкційними особами чи державою-агресором, а також формальне обслуговування національних публічних діячів розцінюються регулятором як критичний ризик, що неминуче тягне за собою сувору реакцію.
Хронологія заходів впливу: динаміка санкцій та пікові періоди 2025 року
Динаміка накладених штрафів та заходів впливу протягом 2025 року демонструє нерівномірний розподіл регуляторного тиску. Щомісяця Національний банк поступово збільшував фінансове навантаження на порушників.
Порівняння кількості оштрафованих фінустанов з сумами сплачених штрафів за 2025 рік
Увесь 2025 рік з точки зору активності регулятора у сфері фінансового моніторингу можна поділити на чотири ключові етапи.
Січень — квітень можна назвати періодом адаптації. Початок року відзначився відносно низькою кількістю заходів впливу. Наприклад, у січні регулятор виніс лише 6 рішень на суму близько 10 млн грн.
Травень — червень характеризується інтенсифікацією перевірок. Перше суттєве зростання фінансових стягнень відбулося у травні. При середній кількості рішень (11) загальна сума штрафів зросла до 112 млн грн. У червні, на тлі ухвалення оновлених правил нагляду (Постанова №67), Нацбанк суттєво активізував роботу. Цей місяць став рекордним за масовістю виявлених порушень — регулятор застосував заходи впливу у 28 випадках.
Жовтень є піковим місяцем за обсягом штрафів. Після зниження активності у літні місяці (липень-серпень), осінь відзначилася максимальними обсягами штрафів. Найвищі показники зафіксовано у жовтні 2025 року: НБУ виніс 19 рішень, їхня сумарна вартість перевищила 207 млн грн. Лише за один місяць фінансові установи сплатили понад третину від усього річного обсягу штрафів.
Грудень, як завершальний місяць року є досить стабільним. До кінця 2025-го інтенсивність застосування заходів впливу дещо знизилася, проте середній розмір стягнень залишився стабільно високим: майже 35 млн грн сумарних штрафів.
Нова реальність фінансового моніторингу і чому YouControl помічний при перевірці контрагентів
З огляду на поглиблення безвиїзного нагляду НБУ, ручні перевірки KYC та PEP стали найдорожчою помилкою фінансового сектору. Щоб убезпечити бізнес у 2026 році, установам варто трансформувати фінмоніторинг і максимально автоматизувати комплаєнс-процеси.
Аби уникнути впливу людського фактору чи обмеженості часу на ефективний аналіз, в YouControl реалізований функціонал «Експрес-аналіз», що має спеціальні вкладки з факторами фінмоніторингу.
Скріншот з системи YouControl, вкладка «Фінансовий моніторинг»
Використання скорингового показника “Експрес-аналіз” забезпечує автоматичну перевірку діяльності підприємств за 600 факторами обачності, що дозволяє миттєво проводити поглиблену перевірку, виявляти прихованих кінцевих бенефіціарів та всебічно оцінювати ризики співпраці.
Оскільки статуси PEP та санкційні переліки постійно оновлюються, одноразової перевірки на етапі онбордингу недостатньо для дотримання вимог законодавства. Функція Моніторингу контрагентів в YouControl дозволяє фінансовим установам оперативно виявляти зміни у структурі власності чи статусі клієнтів у діючому портфелі.
Паралельно з технологічним оновленням, компаніям варто звернути увагу щодо актуалізації внутрішніх політик та на дисципліну звітності. Водночас налагодження внутрішнього контролю за строками подання даних до Держфінмоніторингу та своєчасним наданням відповідей на запити регулятора дозволить уникнути штрафів за організаційні недоліки.