Результати першого зрізу роботи лобістів в Україні.
97% людей, зареєстрованих як лобісти, та 100% компаній, вже подали перші звіти за даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) станом на 12 березня 2025 року. Загалом у Реєстрі нараховується 161 учасник, з них звітувати мали 132 лобісти, зареєстровані торік. Понад половина всіх учасників зареєструвалися вже в перший місяць після запуску Реєстру прозорості.
Восени минулого року в Україні розпочав роботу Реєстр лобістів, яким опікується НАЗК. За результатами року українські лобісти мали подати перший звіт про свою діяльність. Так, усі зареєстровані учасники, внесені до Реєстру торік, повинні були подати звіти до НАЗК до 31 січня 2026 року. Навіть якщо учасник неактивний, то він все одно повинен подати звіт, що підтверджує відсутність активної діяльності.
Частина учасників не вклалася у дедлайн з поданням звітності: вчасно відзвітували про свою діяльність 96% компаній та лише 87% людей-лобістів. Втім ситуацію виправили у лютому, тож наразі всі компанії подали звітність. Зокрема, на початку лютого «доздали» Всеукраїнська агенція приватизації, СІК-Груп Україна та Українська компанія «Консалтинг та лобізм».Наразі у «боржниках» залишаються лише 2 лобісти-фізичні особи.
Також про свою діяльність розказали обидва іноземні представництва.
Ще на початках роботи Реєстру учасники стикались з певними складнощами документообігу. Опендатабот зв'язався з компаніями, які звітували цьогоріч, аби дізнатись, як пройшов перший процес звітування.
Мережа «Аврора» була однією з перших учасниць Реєстру прозорості. В компанії коментують, що процес подання звіту був зрозумілим та зручним, а інтерфейс системи логічно структурованим. Водночас виникали окремі питання щодо класифікації деяких типів зустрічей і форматів взаємодії. Проте це природно, адже механізм новий і практика його застосування ще формується.
«Для «Аврори» подання звітності — це не лише виконання вимог закону, а й можливість ще раз підтвердити нашу відкритість і відповідальне ставлення до ведення бізнесу. Доброчесність для нашої компанії є не декларацією, а принциповою позицією. Саме тому ми сприймаємо законодавче врегулювання лобіювання та запуск Реєстру як важливий крок до формування цивілізованих і відкритих правил взаємодії між бізнесом та державою», — розповідає Інна Бойчук, директорка з корпоративних питань мережі мультимаркетів «Аврора».
У Європейській Бізнес Асоціації також загалом позитивно оцінюють запуск системи, однак звертають увагу на технічні обмеження.
«Процедура подання звітності є зрозумілою, однак для організацій із великою кількістю предметів лобіювання та зустрічей процес ускладнюється. Наразі всі дані потрібно вносити вручну, адже система не дозволяє завантажувати інформацію з внутрішніх баз або Excel-файлів», — пояснює Вікторія Куликова, керівниця департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації.
Подібний досвід описують і у Спілці українських підприємців. Там зазначають, що форма звіту є зрозумілою, а сама система працювала стабільно. Водночас у СУП звертають увагу на кілька недоліків: у публічній частині реєстру не завжди відображаються керівники як лобісти, яких втім видно при формуванні витягу, що може створювати плутанину під час перевірок. Також бізнес очікує чіткіших роз’яснень від НАЗК щодо того, які саме звернення або комунікації з державними органами вважаються лобістською діяльністю.
Зауважимо, що 161 лобіст зареєстрований наразі у Реєстрі прозорості.
