- Алло! Поліція!
- Черговий, слухаю.
- До мене в двері хтось ломиться! Сокирою рубає!
- Зрозумів, опишіть ситуацію докладніше. Приватний будинок або квартира?
- Квартира, а що?
- Ви одна?
- Так, але...
- Так, добре, зброя є в квартирі?
- Здається так! Дверь вже гнеться!
- Спокійно, без паніки! Здається або є?
- Рушниця чоловіка є!
- Добре, діставайте рушницю. Користуватися вмієте?
- Ні!
- Так, слухайте уважно. Рушниця з двома стволами?
- Так! Там вже діра в двері!
- Там зверху така ручечка, її вправо відводите і рушниця як би переламується навпіл. Вийшло?
- Так!
- Вставляєте набої, закриваєте рушницю, а потім з двох курків єб... стріляєте прям через двері.
- Але...
- Не маю часу, стріляйте!
Здвоєний гуркіт пострілу.
- Алло, дівчино, ну як там?
- Влучила!
- Дуже добре. Йолоп живий?
- Не знаю, здається так...
- Ну якщо сумніваєтеся - ще раз бабахніть. Так само ручку в сторону, виймаєте набої, нові вставляєте...
- Зрозуміла!
Здвоєний постріл.
- Алло! Знову влучила!
- Ну що там, готовий?
- Так!
- Ну і слава Богу. До побачення.
- Зачекайте! А ви коли приїдете?!
- У нас карантин, я з дому працюю. Чисто порадами допомагаю. Всього вам найкращого, так би мовити.
