Виставка створена службою інформації та комунікації 5 Слобожанської бригади «Скіф» до Дня Національної гвардії України.
Її автор – відомий у Харкові фотограф та викладач фотомистецтва, а сьогодні – офіцер пресслужби бригади капітан Антон Карпенко на позивний Nikon.
Антон добровольцем прийшов до частини 26 лютого 2022 року. Приймав участь у бойових діях під Балаклією, Куп`янськом. Пригадує, що по справжньому гаряче стало у Серебрянському лісі та у Кліщіївці.
«Я придбав омріяний фотоапарат Nikon за декілька тижнів до початку повномасштабного вторгнення. Зовсім трохи їм встиг попрацювати. Почав сумувати за справжньою технікою одразу. Взяти із собою фотоапарат на службу не ризикнув, втім, не припиняв фотографувати, робив це постійно на телефон. Фотографувати –це мій спосіб переключатись на позитивну хвилю», - пригадує офіцер.
Пояснює, що фото на телефон – то, звісно, класно, але коли є розуміння можливостей професійної оптики та камери, то й рівень очікування результату теж зростає.
«В найпершу відпустку я прихав до батьків, які виїхали з Харкова та забрали камеру з собою. Фотоапарат я відкрив одразу і довго тримав його, але жодного знімку за всю відпустку так і не зробив. Вже на другу відпустку через рік я забрав свій Nikon. Після того довго ходив по місту з фотоапаратом. Емоції були складні. Я тримаю в руках згадку про час, коли займався улюбленою справою та був щасливий… і в цей же час усвідомлюю, що по закінченню відпустки мій батальйон виїжджає на бойові» - пригадує Антон.
У 2023 році Антон Карпенко стає офіцером служби інформації та комунікації 5 Слобожанської бригади «Скіф» НГУ. За цей час ним зроблені тисячі знімків, серед яких незмінний пріоритет – портрети побратимів. Саме портрети «Скіфів» авторства Антона неодноразово відбирались на всеукраїнські виставки, організовані МВС України, а також – експонувались в країнах ЄС.
«Зараз моя мета - показати справжню особистість нашого героя чи героїні, наших побратимів, окрім формальних фотографій зробити декілька справжніх портретів, де буде посмішка, або погляд без «маски», яку зазвичай кожний носить, виходячи зі своєї зони комфорту» - зізнається офіцер.
Погляд. Саме таку глибоку та змістовну назву автор обрав для своєї експозиції, до якої увійшли 124 роботи. На думку Антона, портрет – це висвітлення душі.
«Справжній фотограф має навчитися підглядати і відчувати момент, коли людина на мить розслабиться, коли довго незручно стояв і є можливість сісти перепочити – ось ця мить саме та, на яку я чекаю. Це все для того, щоб потім герой дивився свої фотографії і сам собі повторював: «А ось тут це справді Я!». Якщо вдалося таке реалізувати – я впорався!» - зізнається Антон та пояснює, що особисто для нього в кожному портреті розповідається ціла історія: «Очі та погляд – найвиразніша частина кожного портрету. Перехопивши погляд співрозмовця можна зрозуміти значно більше про особистість».
Слід зазначити, що виставка поєднує у собі портрети героїв-гвардійців сьогодення та портрети наших полеглих побратимів з самого початку широкомасштабної війни. Вони не відокремлені одні від інших. І це закладалось автором як концепт експозиції.
«Не хочу їх відокремлювати. Просто не хочу. Я їх усіх знав, я з ними разом звикав до нових умов. Вони для мене всі живі, просто вони далеко. Ніхто з них не забутий…» - пояснює офіцер.
Жодне фото експозиції не має текстової анотації. Ми не знаємо, хто на ньому, коли та де воно було зроблене. І це – ще одна концептуальна задумка.
«Я переконаний, що фотографія самодостатня. Іноді будь-які слова зайві, якщо є виразні очі та погляд», - говорить автор.
Сьогодні виставка відкрилась на одному з військових містечок бригади. І, як стверджує Антон, вона матиме продовження аж доки ця війна не завершиться нашою Перемогою.
На запитання, а чи бажав би автор, щоб портрети його побратимів стали доступні всім харків’янам в рамках міської виставки, Антон відповів:
«Можливо так... Кожен, хто прийняв для себе рішення не тікати від війни, а протистояти ворогу – він чи вона вже Герой. Про таких людей слід розповідати – будь то гвардієць, волонтер, журналіст, лікар, рятувальник, …. По-перше, це мотивація для інших свідомих українців. А по-друге – це мій спосіб сказати їм усім «ДЯКУЮ!».
А поки ознайомитися з усіма портретами Слобожанських «Скіфів» можна на сторінці у Фейсбуці в альбомі «Погляд. Побратими. Долі» https://surl.li/ofieng
