Як танкісти 5 Слобожанської бригади «Скіф» дбають про свої бойові машини

Вони працюють як єдиний організм – екіпаж танка на бойовому завданні має діяти блискавично, а в укритті дбати про свою бронемашину.

Вони й техніки, і польові конструктори, коли йдеться про те, як захистити техніку. Бо в умовах сучасної війни, коли танкові двобої пішли в минуле, слід міркувати, як уразити ціль і вціліти самому.

Як колишні трактористи та водії перетворилися на танкістів славетної 5 Слобожанської бригади «Скіф» Національної гвардії України?

Про це розповідає 5 Слобожанська бригада «Скіф».

Денис на позивний «Льова» підписав контракт одразу після строкової служби. Вирішив бути танкістом, як батько. І хоча той нині вже не служить, лікується, та сину нерідко дає поради.

Денис, позивний «Льова», навідник танку 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ:

«Я дзвоню до нього, кажу: «Батя, там сюди-туди, де що воно знаходиться?» Він каже: «Там-то, там». Якщо щось не найдеш, передзвони, і я тобі підкажу».

В екіпажі танка «Льова» – навідник. Ділиться: головне в його роботі – швидкість реакції.

Денис, позивний «Льова», навідник танку 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ:

«Різкість, по-перше, що має бути. Там все треба швидко робити. Скільки я стріляв із танка, там тільки все різкість, і, ну, я в ходу стріляв, ми їхали, в ходу я стріляв, я поцілював. Там просто, ну, секунда, щоб ти націлився і вдарив».

У вільну хвилину дбають про машину. Кожен про своє. Навідник слідкує за стволом, щоб був змазаний і не клинив. Механік-водій – за двигуном і рештою. Олександр на позивний «Санич» прийшов до війська добровольцем. Ще рік тому й гадки не мав, як влаштований танк, а тепер разом із побратимами приводять усе до ладу.

Олександр, позивний «Санич», механік-водій танку 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ:

«Є побратими з різних частин, які беруть участь у бойових діях. І воно все дороблюється, ну, як на практиці. Тобто виїхали, ага, це працює. Це не працює. Значить, це треба викинути, доробити отак. Тобто, ну, скажімо так, з миру по нитці. От вийшла така красуня».

Коли ж розібрався, каже «Санич», то керувати танком не складніше, ніж трактором.

Олександр, позивний «Санич», механік-водій танку 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ:

«Дуже схоже на трактор. Тобто я у свій час був трактористом, скажімо так. Два-три роки у тракторній бригаді, тобто навички, поняття є, куди лізти, що робити. Воно плюс-мінус, ну, схоже».

Танк нацгвардійці не лише обслуговують, а й допрацьовують. Наварюють «мангали» й вішають ланцюги. Після таких апгрейдів машина стає на 2-3 тонни важчою. Дарма, кажуть, головне - безпека екіпажу й бойової машини.

Олександр, позивний «Днєпр», механік-водій танку 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ:

«Зазвичай це робиться, тому що зараз війна йде дронова, і захист той, що є на танку, недостатній. І приходиться видумувати оце, композити й все. Мангали, ланцюги, РЕБи - все-все чіпляється, щоб зберегти життя екіпажу і виконати бойове завдання».

І хоча прямих танкових боїв нині практично немає через дрони, які миттєво вразять бронемашину, та з закритих позицій танк може насипати ворогу на горіхи.

Олександр, позивний «Днєпр», механік-водій танку 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ:

«Ми допомагаємо хлопцям, які сидять в окопах. Зрозуміло, що ми ризикуємо, ну, без ризику не буває перемоги. Тому ми для цього тут і існуємо».