Війна змінює долі людей, змушує швидко освоювати нові професії та брати на себе відповідальність, про яку раніше навіть не доводилося задумуватися.
Про це повідомляє 5 Слобожанська бригада «Скіф» НГУ.
Карат - один з тих, хто пройшов цей шлях. Сьогодні він є зовнішнім пілотом та оператором безпілотних літальних апаратів, а ще кілька років тому ніс службу на вулицях мирного міста.
Карат до лав війська потрапив у 2021 році, коли прийшов на строкову службу до 5 Слобожанської бригади «Скіф».
На початку 2022 року його життя мало кардинально змінитися в іншому напрямку. У січні він вирушив на навчання за спеціальністю кінолога до Львівської області. Проте плани перекреслило повномасштабне вторгнення росії.
«Я саме перебував на навчанні. Пам»ятаю той день дуже добре. Замість підготовки кінологів усі почали думати про оборону країни», - розповідає Карат.
До Харкова наш побратим повернувся у квітні 2022 року. Місто вже жило під постійними ракетними ударами, Карата направили на охорону важливого стратегічного державного об»єкта.
Одним із найстрашніших спогадів для Карата залишається ракетний удар 24 січня 2024 року.
«Тоді я був у підрозділі охорони. Щойно змінився з поста. Черговий раптом подав команду: «Усі вниз!». Ми спустилися, і буквально через тридцять секунд стався перший вибух. Потім - другий», - згадує Слобожанський «Скіф».
Будівля, в якій перебували військовослужбовці, зазнала двох влучань ракет С-300.
Ще один небезпечний епізод стався 1 квітня того ж року. На той момент Карат уже проходив навчання на оператора FPV-дронів. Освоїти нову спеціальність вирішив самостійно.
«Це була моя особиста ініціатива. Я бачив, наскільки важливими стають безпілотники на війні, тому захотів навчитися працювати з ними професійно», - говорить гвардієць.
Під час навчання неподалік місця підготовки стався удар керованою авіабомбою.
«Після таких моментів ще більше розумієш, наскільки важливо бути готовим до будь-яких ситуацій», - зазначає військовий.
Сьогодні Карат уже має значний досвід керування безпілотниками - загальний наліт становить близько 70 годин, а наш побратим продовжує вдосконалювати свої навички.
«Літати мені подобається. Вважаю, що роблю це добре. Підтримую гарні стосунки з інструкторами, вони довіряють і дають додатково попрактикуватися», - усміхається боєць.
До переходу у сферу безпілотної авіації Карат брав участь у фільтраційних заходах, перевірці документів та транспортних засобів. Саме тоді траплялися й кумедні випадки.
«Найкурйозніші затримання зазвичай відбувалися під час перевірок. Люди починали плутатися у власних поясненнях, вигадували неймовірні історії про те, куди їдуть і чому не мають документів. Іноді це виглядало настільки дивно, що навіть серйозна служба не обходилася без усмішки», - пригадує військовий.
Сьогодні наш побратим продовжує виконувати бойові завдання та пояснює, чому важдливо постійно навчатись:
«На війні не можна стояти на місці. Якщо є можливість отримати нові знання та навички, потрібно використовувати її. Це допомагає виконувати завдання і зберігати життя побратимів»
