Боєць 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» Національної гвардії України з позивним «Моджахед» — родом з Луганської області. У 16 років покинув рідне село через російську окупацію. А з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну став на захист країни.

Про це повідомляє 5 Слобожанська бригада «Скіф» НГУ.

Двадцятисемирічний гвардієць виріс в одному з селищ Луганської області. Мріяв стати шахтарем, після 9-го класу пішов вчитися до технікуму. Згадує, що любов до української мови, літератури та культури у нього була з дитинства.

«Одного разу я поїхав до технікуму і почав розмовляти там українською мовою. У нас викладали українську мову, я дуже її любив, у мене оцінки були 11 балів за диктант. Вчив вірші Шевченка, а однокласникам це не сподобалося», — згадує український воїн з позивним «Моджахед».

За проукраїнську позицію у 2014 році його почали переслідувати російські окупанти. Пів року його родина змушена була ховатися, поки не вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію — до Харкова. Там юнак вступив до ліцею, а у 2020-му його призвали на строкову службу. Початок повномасштабного вторгнення РФ в Україну хлопець зустрів на Північній Салтівці в Харкові, він став піхотинцем однієї з бригад Сил оборони України та разом із побратимами відбивав наступ російської армії.

«Ми вигнали їх за окружну, і у нас було завдання звільнити бункер 302. Ми зайшли, оточили його з флангів і викурили їх. 19 росіян взяли в полон, з них три чеченці-«кадировці». Зайшли — взяли бункер і закріпилися. Пробули ми там дуже довго, місяців шість, а потім — контрнаступ», — розповідає «Моджахед».

Після Харківського контрнаступу та визволення Куп’янська, український захисник пройшов жорстокі бої під Бахмутом і Соледаром у Донецькій області. У 2023 році отримав важке поранення під час бою в Кліщіївці.

«Поранило побратима, я його підняв на поверхню, щоб перев’язати, прилетіла міна 120-ка. Мене відкинуло в дерево, пошкодив хребет, коліно», — згадує боєць.

Вийшовши з госпіталю, влітку 2025 року «Моджахед» перевівся до 5-ї Слобожанської бригади «Скіф» НГУ і став навідником зенітної установки. Він знову обороняє Харків, знищуючи ударні безпілотні літальні апарати противника, які намагаються залетіти в місто. Боєць каже, що готовий воювати за кожен клаптик української землі, щоб у його доньки було щасливе дитинство.

«Русский мир» — дуже небезпечний! Дуже! Я не хочу, щоб моя донька побачила те, що я бачив у дитинстві. Заради цього я тут перебуваю», — наголосив військовослужбовець.