П’ять років боровся за українське громадянство дружини-волонтера, вистояв десятигодинну чергу, аби піти на фронт вслід за сином, за місяць перетворився з інженера на кваліфікованого мінометника.

Гвардієць бригади «Спартан» Інженер розповів про свою війну проти путіна – повідомляє Відділення інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України.

З роботою мінометників Інженера ми познайомились в грудні 2022 року на Сватівському напрямку. Це була дуже темна степова ніч: коли не видно жодного небесного тіла, тихо сіється зимний дощ, який пробирає до кісток. Тим часом гвардієць отримав координати цілком досяжної для міномета 120 мм цілі, яку методично відпрацювали та перейшли у сховок. Поки намагалися хоч трохи відігрітися чаєм, Інженер розповів, за яких обставин потрапив на фронт та що з цього вийшло.

«Прокидаємося, від того, що росіяни роздовбують нам місто. Дружина побігла у магазин цілодобовий, поки черга не зібралася, продуктів закупитися. А я почав збирати речі до військкомату. Вона повертається, і приносить лист з Офісу Президента, де повідомляється, що Указом Президента, їй надано українське громадянство. Це сталося вранці 24 лютого 2022 року! Я кажу: «Ти бачиш, як урочисто тобі вручають повідомлення!!!» А вона в мене — волонтерка, я, її чоловік, у Національній гвардії! Син наш у 53 бригаді рубається під Бахмутом. Донька у Національній поліції! Коротше, повний набір! Яким чином вона зможе з’їздити в Росію та і відмовитися від громадянства, ніхто не уявляє. З’їздити в країну, де, припустімо, є посольство теж неможливо, бо її паспорти російські вже прострочені, бо ми боремося за українське громадянство років п’ять. Пройде ще рік і автоматично термін цей буде вичерпано, і Указ Президента втратить свою силу, – пояснює Інженер, було видно, що ця згадка зачепила його за живе. Щойно розвиднілося він дістався найближчого військкомату, те що він побачив — не забуде ніколи. — Запитав, а де тут пред’являють документи? Відповідають: «Нічого не потрібно пред’являти. Ось – автобус, сідай!» І мене висадили у військовій частині 3017. Черга була як у мавзолеї! На кожного витрачали, біля кожного столика, секунд 5-6. Але стояв у черзі 10 годин! Підходили автобуси, випльовували нові порції людей. У черзі спостерігались бійки. Якщо хтось намагався пролізти без черги, то йому могли натовкти пику! Бо вже ж припікало! Десь там уже, у нас на окружній, почалися бої! Щось уже прилітало! Хотілося взяти швидко автомат, і якось визначитися. У результаті отримали зброю, спорядження, і приїхали в розташування десь о пів на першу ночі. Сірниками підсвічували, і припасовували амуніцію, набивали БК. З більшістю своїх товаришів по службі, мобілізованих, познайомився в черзі. Там же зустрів свого друга, з яким дружимо з 1989 року. Археолог — дуже цікава людина, вже офіцер, командир взводу в піхоті у нас.»

У цивільному житті Інженер працював у будівельній сфері. Його навички знадобилися і тут, на війні, багато фортифікаційних споруд у Харкові, Черкаській Лозовій, Руській Лозовій, Удах були зроблені за його участі. Та незабаром довелось перекваліфікуватися: війна диктує власні вимоги:

«Було поставлено завдання командиром мінометної батареї опанувати спеціальність мінометника, а я ж раніше до мінометів відношення не мав, але схоже все вийшло. Проте, жодної зацікавленості до цілі не маю. Я вважаю за краще не бачити, того, що там відбувається після влучання, — ділиться інженер. Вже за декілька хвилин хлопці знову були на поверхні та відпрацювали по новій цілі, яку відшукала аеророзвідка бригади. — Заряд шість, осколково-фугасним, вогонь!»

Наразі Інженер з побратимами воює на Бахмутському напрямку. Колеги-артилеристи схвально відгукуються про результати роботи його невеличкої, але ефективної команди.

Гвардійці бригади «Спартан» є питомою складовою Сил Оборони України, вони професійно нищать російських загарбників на східних рубежах, мужньо б’ються за волю та суверенітет українських земель.

Штурмова бригада «Спартан» — об нас ламається ворог!

Вступай і наступай!

Заповнюй анкету на сайті.