Його позивний — «Вікінг», у строю з 2020 року, спочатку прикордонник на Гоптівці, потім піхота, тепер FPV-оператор РУБпАК «СТРІКС» 4-го прикордонного загону.
Про це повідомляє 4-й прикордонний загін.
До служби він був біоінженером. Але одразу після університету обрав кордон, а не лабораторію. Ніс варту на Гоптівці, прикордонному переході на межі з росією, аж до повномасштабного вторгнення.
24 лютого він прокинувся о четвертій ранку від вибухів у своїй квартирі на Північній Салтівці. Вже за кілька годин отримував зброю і чекав на накази.
Попереду були піхота і навчання в Англії, де він сперечався з інструкторами, бо жив у реальності бойових виходів. Потім компанія по звільненню Сотинського Козачка. Мінометний обстріл, снаряд з АГС розірвався над головою, уламок влучив у плече.
— Товариш не роздумуючи розрізав сорочку, оцінив і надав допомогу. Ці навички повинен знати кожен.
Саме в лікарні він вирішив перейти на дрони. Пройшов шлях від аналогу до оптоволокна, технології яка дозволяє летіти далі, точніше й поза зоною РЕБ. Але кожен маршрут треба прокладати так, щоб не перебити власне волокно.
Паралельно зі службою здобуває другу вищу освіту, юридичну. Каже, це те, що знадобиться після перемоги.
Про підготовку говорить без прикрас:
— Не завжди вирішує підготовка. Коли летить снаряд, ти сидиш і надієшся на фарт. Тут ніяка підготовка не допоможе.
Тим, хто вагається, Євгеній відповідає прямо:
— Кожен повинен захищати свій дім. Не вийде у всіх відсидітися. Або допомагаєш грошима, або йдеш служити. Третього варіанту я не бачу.
І додає з повагою до тих, хто вже там:
— Усім буває страшно. Але є люди, про яких чуєш і думаєш: це просто надлюдина. Не кожен таке може витримати.
Його історія про вибір, який він зробив у 2020-му і не міняв жодного разу.