Міс Всесвіт-2018 Юлія Геершун зараз відома як волонтерка, голова благодійної організації Peace Committee of Ukraine, амбасадор UNICEF та радниця міністра культури України і як їй вистачає часу, сил та наснаги на всі ці напрями діяльності взагалі загадка.
Але наразі мова піде про те, як вона взялася допомагати Харківській області та її мешканцям долати наслідки війни, яка досі йде на нашій землі.
Тут треба зазначити, що Юлія робить дуже велику роботу. Евакуюючи цивільних людей з небезпечних місць, вона врятувала багато життів, за що їй щиро вдячні мами з дітьми. За програмою реабілітації діти їздять за кордон, а ті, які потребують лікування, отримують його у ізраїльських клініка. Юлія прийняла участь у створенні та забезпечує роботу Першого військового польового шпиталю. Крім шпиталю вона займається реабілітацією військових. А зараз з’явився ще один напрям – реабілітація військових лікарів, які щодня лікують найжахливіші поранення та травми.
Те, що хотілося б особливо відзначити – програма закупівлі техніки для розмінування Харківської області. Бо і область немала, і мін росіяни тут залишили дуже багато.. Тому купувати доведеться дуже багато, це вже без перебільшення світові масштаби.
Перелічувати все, що робить Юлія можна довго, але краще за неї ніхто не зможе розповісти, що саме вона робить.
- Розповісте, будь ласка, трохи про себе та свою діяльність.
- Мене запросили як волонтера Першого військового польового шпиталю, який був відкритий Ізраїлем на території західної України. З 2018 року я є амбасадором UNICEF. Наша організація Peace Committee of Ukraine працює ще з початку війни на Донбасі, ще з 2014 року. Зараз я виконую обов’язки радника міністра культури України з міжнародної співпраці та координації культурних гуманітарних заходів у військових частинах ЗСУ.
- Ви багато робили для мешканців Харківщини. Що саме?
У Харківській області ми маємо такі результати як евакуація дітей з мамами з початку війни з селищ та психологічна реабілітація в країнах Європи, Ізраїлю та Англії.
На Бахмутському напрямку ми створили шпиталь в Ізюмі. Ми повністю забезпечили його медичним обладнанням, меблями, ліжками та предметами побуту та гігієни. Він є точкою, в яку звозили всіх бійців з Бахмуту. Ми щасливі, що змогли врятувати військовим життя.
Коли ми зробили програму реабілітації для військових, зіткнулися з проблемою реабілітації військових лікарів. Вони лікують і реабілітують всіх, а хто буде реабілітувати їх самих? Ми зібрали військових лікарів, які були на нулі і займались найважкішими травмами, та відвезли їх на реабілітацію протягом тижня до Стокгольму. Там вони змогли трошки відновити себе та обмінятися досвідом з такими ж реабілітологами Швеції. Ця програма мала назву «Сила людей». – Power of People.
Також ми за ізраїльськими технологіями відкрили зараз центр у Харкові, там є спеціальна ізраїльська розробка – іграшки-хібуки. Ми побачили протягом цих двох років, що для швидкої координації недостатньо волонтерів. Ми підписали меморандум обласною адміністрацією про співпрацю та відкриваємо зараз відділення Peace Committee Khsrkiv.
З початку повномасштабного вторгнення ми вивезли всіх онкохворих діток, з них дві дитинки були з Харківської області, на лікування в Ізраїль. Слава Богу, вони вже повернулися додому здоровими і зараз в безпеці.
- Як Ваша участь у конкурсі краси Вам допомагає у Вашій діяльності?
- Я вважаю, що всі публічні люди мають обов’язок говорити про найважливіші проблеми в світі, звертати на них увагу. Тому коли сталася війна, я була щаслива, що безліч людей в світі завдяки перемозі на конкурсі краси «Міс Всесвіт» мене знали. Вони могли швидко зі мною зкомунікувати і запропонувати допомогу для України, для наших біженців. Я працювала з відомими посольствами завдяки програмі «Культурна дипломатія», і ці зв’язки на міжнародному рівні протягом війни неймовірно багато допомагають врятувати людей і зробити свій вклад у країну.
Якщо ти публічна людина, ти маєш не тільки славу, ти маєш довіру і відповідальність за довіру, яку тобі висловили люди.
- Якими Ви бачите свої кроки у публічній площині?
- Зараз я вважаю найбільшою гуманітарною проблемою реабілітацію військових та цивільного населення, бо ми, незважаючи на втому, повинні тримати один одного, згуртуватися та перемогти.
Зараз ми вирішуємо проблемою відкриття реабілітаційного центру для військових у Київській області.
- Чи були у Харкові якісь перепони для Вашої діяльності?
- Були проблеми з логістикою, передачею гуманітарних вантажів. Наприклад, коли ми на Бахмут передавали, ми також на Слов’янськ їздили, то ми не встигли все передати, бо через добу як ми приїхали, закрили на жаль територію для волонтерів через небезпеку. Ми не змогли передати всю допомогу. Але ми переорієнтували її на шпиталь, і я сподіваюсь, що хлопці її отримали.
- Чим Вас зацікавила саме Харківська область?
- Харківська область наразі у «червоній зоні», тому є пріоритетною в плані допомоги.
Під час форуму «Харківська платформа», спілкуючись з представниками обладміністрації, та головами громад, я відзначила, що проблема розмінування є дуже болючою для Харківської області. І на жаль, коли люди підриваються на мінах. Тому багато випадків серед військових і цивільного населення Peace Committee розробила міжнародну програму, яка буде залучати гроші для закупівлі обладнання для розмінування Харківського регіону.
На форумі «Харківська платформа: відновлення, розвиток, реінтеграція» Юлія не тільки презентувала роботу своєї організації. Вона активно спілкувалася з представниками обласної військової адміністрації та головами громад, щоб почути про проблеми як регіону в цілому, так і окремих громад області. Коли якщо не про всі, то принаймні про більшість проблем Юлія знала, аналіз не зайняв багато часу.
Юлія Гершун відвідала обласну військову адміністрацію Харківської області та Харківську облраду. В результаті кількох недовгих, але дуже насичених ділових розмов плани допомоги регіону були окреслені та зрозумілі. Вирішення найбільшої проблеми – розмінування всього регіону відбере багато часу і сил. А ще в планах Юлії організація реабілітації, допомога біженцям.
