Після того, як суд постановив зупинити стягнення коштів із заробітної плати захисника України Холодногірсько-Баварський відділ виконачої служби виконав це рішення не одразу, а зачекав, поки кошти у солдата вчергове заберуть.

Курсант університету повітряних сил на початку війни припинив навчання і пішов до ЗСУ боронити свою країну.

Університет подав до суду позов про стягнення з зарплатні у солдата коштів, як написано у позовній заяві, ті, що були витрачени на утримання курсанта.

Університет можна зрозуміти, оскільки підготовку кожного військового льотчика оплачує держава. Отже курсант, який кидає навчання, спричиняє  університету збитки.

Сам колишній курсант був незгоден із сумою грошей, нібито витрачених університетолм на його навчання і тому заперечував законність позовних вимог. Але зараз мова не про суму.

Суд тягнеться вже кілька років зі змінними успіхами для кожної зі сторін. Передостаннє судове рішення було на користь університету, отже виконавча служба зайнялася стягненням.

Але наступний суд зупинив стягнення і Холодногірсько-Баварський відділ виконачої служби мав виконати і це рішення – зупинити стягнення на другий день після винесення рішення.

Але ні на другий, ні на третій, ні на четвертий день стягнення не було зупинено. У солдата вчергове вирахували гроші з зарплати,вже після винесення рішення про зупинення стягнення. І лише через тиждень стягнення було припинено.

Адвокат курсанта одразу ж поставив до відома виконавчу службу по нове рішення по справі. Але це не допомогло. Спочатку у солдата забрали гроші, а потім стали зупиняти стягнення.

У тому, що неправомірно стягнені гроші виконавча служба поверне, і солдат, і його адвокат мають великі сумніви.

Але ситуація має й інший бік – таке відтермінування виконання рішення суду виконавчою службою – це недбалість, чи корисливість? Адже виконавча служба отримує частину від сум, стягнених згідно судових рішень.