Дивні речі відбуваються в моєму рідному місті Харкові. В єдиному пориві «народного гніву» злилися два недореволюціонера, два страшних борця, можна навіть сказати дві «жертви кривавого режиму».
«Симулякр - це зовсім не те, що приховує собою істину, - це істина, що приховує, що її немає.
Симулякр є істина.»
Екклезіаст
Мене давно не дивує, що останні пару-трійку років, виступаю в якості пророка і знаходжу «споріднені душі» ніколи не зустрічаючись з ними. Не знаючи їх особисто, а лише по загальнодоступній інформації і поведінці, збиткових нарцисів, відразу видно було, вони гідна парочка. І я не помилився.
Їх поведінка, постійна брехня, спосіб життя, самозамилування і вічне «Я-Я-Я...», на тлі абсолютної нікчемності і тупості. Дитячі комплекси нереалізованості і непотрібності лізуть назовні з усіх щілин.
Дуже знаменно, що два цих фрукта, з так званих «понаїхалих» і до мого рідного міста, не мають ніякого відношення. Але при цьому, вчепилися в нього, як кліщі і намагаються пити кров, щоб набити свої ненажерливі черева за будь-яку ціну. Вони нарешті зустрілися один з одним...
Отже, про кого ж йде мова? Представвляю...
Персонаж номер один!
Недодепутат Харківської міської ради, Андрюшенька Лесик.
Для тих, хто не пам'ятає героїчної боротьби Андрюшенька з режимом, нагадаю.
Це той самий, якого періодично виносять із залу, на сесіях Харківської міськради, а він у відповідь верещить «мужикам», що «буде боротися, за своє право» там сидіти... Саме сидіти і протирати штани, а не вирішувати проблеми виборців, які цій «тушці», делегували свої повноваження.
Це той придурок, який прийшовши в СБУ, впав на підлогу і знімав сам себе на камеру, зображуючи як його катують «представники кривавого режиму»...
І нарешті, це той самий Андрюшенька Лесик, друзяка представника «Батьківщини» Віталіка Завгороднього, який колись оголосив себе «лідером Антимайдану», і отримав тепер смачну посаду в Чугуївської райдержадміністрації.
Нашого борця, дивним чином «люблять» і БЮТівці, і радикали-ляшківці...
Слово «люблять» в лапках, тому що, трохи чув про звичаї в партії Олега Валерійовича.
Хіба мало, чим міг сподобатися, молодий солодкуватий полудепутат... Але це їх особиста справа, нехай будуть щасливі!
Люблять його колишні, діючі і навіть юні...
Цікаво, мене одного дивує, що саме при цьому, ненависному режиму, з яким Лесик бореться денно і нощно, полудепутат придбав немалий статок:
Jaguar XF, Toyota Land Cruiser 200, Land Rover Discovery вартістю майже двісті тисяч доларів... І це я зі скромності промовчу, про квартири та земельні ділянки. Вони в Харкові теж недешеві. І про багато іншого – в цілому, до півмільйона доларів, теж придбаних при «ненависному йому режимі».
Нагадую, у Лесика, ніколи не було свого бізнесу.
Є два варіанта. Перший – розпил бюджету, разом з тими, з ким він бореться. Другий – надання сексуальних послуг, підстаківатим мільйонерам з нетрадиційною орієнтацією. Існує, звичайно, третій варіант, «бабусина спадщина», але в це навіть діти не повірять.
Розповідаючи з екрану телевізора, про свою героїчну боротьбу, крім «Я», «Мене», «Моє», він жодного разу не повідомив, що ж корисного він зробив для суспільства, в якому живе і для перемоги, над таким ненависним йому режимом. Хоч би раз придумав що-небудь. Виходить якийсь анекдот.
«Кривавий і підлий режим» - суд, прокуратура і навіть СБУ – всі вони разом узяті не можуть знайти хоч який-небудь привід, щоб тримати «реального пацана», під домашнім арештом. Тут або з «кровавістю» промашка, або революціонер несправжній.
Персонаж номер два!
Теж герой моїх оповідань.
Знаменитий в дуже вузьких колах, «Фрік-Дайвер», Спартак Головачов.
Якщо хто не знає або не пам'ятає, Спартак Головачов був не останнім людиною в оргкомітеті так званого «Антимайдану», нарівні з Костею Долговим, Сашенькою Олександрівським, Тошею Гурьяновим, Сергійком Мойсеєвим і іншими розумниками, які революціонували-революціонували, та й боягузливенько втекли, кинувши на свавілля людей, яких вони поставили поза законом, заманивши своїми обіцянками.
Але на відміну від своїх хитрозроблених товаришів, Спартак, втекти не встиг. Був затриманий і навіть заарештований. Було заарештовано було все його майно. Бідна дружина залишилася з двома дітьми на руках.
Небайдужі харків'яни, та й не тільки харків'яни, допомагали чим могли, відправляли свої копійки. Навіть бабусі з жебрацьких пенсій – рятували «героя революції».
Чим скінчилася історія з посадкою «революціонера на нари», все вже знають.
Умовний термін, повернення майна, погашений банківський кредит, придбання «революціонером», цілого автопарку для себе і своєї сім'ї, повернення виробничого обладнання, вартістю приблизно сто тисяч доларів США. І «вишенька на торті» - п'ятдесят тисяч доларів вдома в сейфі... Може їх підкинули?
Дивний підсумок революційної боротьби з «кривавим режимом».
Ще більш дивно, що поки він був на волі під заставою, до вступу вироку в законну силу, йому закидають новий злочин, за статтею 263 КК України (незаконний оборот зброї), але при цьому з великими труднощами обирають запобіжний захід «нічний домашній арешт» на 25 діб. Навіть першокурсник-юрист розуміє, що таке неможливо. Але, для революціонерів немає нічого неможливого!
Можна тільки уявити, під яким тиском знаходився суддя, приймаючи явно незаконне рішення.
Ні в якому разі не хочу Спартаку потрапити назад в СІЗО. Але люди, за цією статтею, не маючи судимостей і взагалі проблем з законом, відразу відправляються туди як мінімум на 60 діб.
Що корисного він зробив для суспільства, в якому живе і для перемоги, над таким ненависним йому режимом залишається загадкою. Зате в інтерв'ю, з питань допомоги ув'язненим – постійне самомилування і вічне «Я», «Мені», «Мене»...
І ось нарешті то, ці два «бунтаря» знайшли один одного.
Воістину кажуть, «люди тягнуться до людей, ... ляді тягнуться до ... лядей!»
Цікаво подивитися, як два нарциса будуть рухати вперед «справу революції»...
