У кожній третій декларації посадовці помилялись — загалом на 5,8 млрд грн

Лише в 0,9% перевірених декларацій не виявлено порушень.

Понад 706 тисяч декларацій подали посадовці за 6 місяців 2025 року за даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Це на 34% менше, ніж за аналогічний період торік. Кожна 8 декларація надалі була виправлена. 1534 перевірки декларацій розпочало НАЗК за 2024 та 2025 рік. 78% перевірок вже завершено.

706 311 декларацій було подано з січня по червень 2025 року. Йдеться про декларації, що стосуються минулого року. Це на 34% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.  Зауважимо, що торік посадовці мали подати декларації й за періоди від початку повномасштабної війни, якщо не зробили це своєчасно.

71% усіх цьогорічних декларацій подано у березні. Кожна 8 подана декларація надалі зазнала виправлень.

1050 повних перевірок декларацій розпочало НАЗК торік, ще 484 стартували вже у 2025-му. Із загальної кількості у 1 534 перевірки — на кінець червня завершено вже 1 203 — тобто 78%. Порушень не знайшли лише у 0,9% випадків — це 11 перевірок. Втім варто зауважити, що наразі алгоритми передбачають перевірки не всіх декларацій, а лише високоризикових.

Як та на скільки помиляються посадовці?

Наразі в Україні відносно безкарно помилятись можна на суму, меншу за 100 прожиткових мінімумів (приблизно 302 тисячі грн). За такі похибки передбачена дисциплінарна відповідальність — догани, звільнення, позбавлення премій. Саме такі порушення виявили у майже половині перевірок (45% або ж 558 перевірок).

Якщо «неточність» більша, покарання буде залежати від суми — це може бути як адміністративна, так й кримінальна відповідальність.

Так, кожна третя перевірена декларація (якщо конкретно, то 423 випадки) містила ознаки подання свідомо неправдивих даних, що є порушенням статті 366-2 ККУ. Сума таких «похибок» — понад 5,8 мільярда гривень. У середньому, це виходить по 13,6 млн грн на декларацію.

Загалом за статтею 366-2 ККУ відкрили 358 кримінальних справ у 2024 році та 258 справ цьогоріч. Втім результативність таких проваджень наразі не дуже велика, близько 9%.  33 підозри було вручено торік, ще 24 — цьогоріч. До суду дійшли лише 20 справ (6%) торік та 17 справ (7%) цьогоріч.

Ще у 159 декларацій (13%) посадовці навели недостовірні відомості. Це адміністративне правопорушення ст. 172-6 КУпАП. Загалом напомилялись на понад 129,5 млн грн — близько 814 тисяч грн на кожну декларацію. За це передбачений штраф від 17 000 до 42 500 грн.

У 21 декларації (2%) виявили ознаки незаконного збагачення. Йдеться про статки у 646,2 млн грн (в середньому, по 30,7 млн грн на декларанта). За результатами торік було відкрито 102 кримінальні провадження за ст. 368.5 ККУ, проте вручено лише 7 підозр. Цьогоріч вже було відкрито 52 провадження та вручено 2 підозри. Лише одна справа цьогоріч дійшла до суду.

Ще у 30 деклараціях (3%) йдеться про необґрунтованість активів (ст. 290 ЦПК України). Посадовці напорушували на понад 129,1 млн грн. Це приблизно по 4,3 млн грн на кожну декларацію.

Зазначимо, що у 18 деклараціях виявлено одночасно порушення двох статей: недостовірні дані (ст. 366-2 ККУ) та незаконне збагачення (ст. 368-5 ККУ). А у 24 деклараціях поєднались недостовірні дані (ст.3 66-2 ККУ) та ознаки необґрунтованості активів (ст. 290 ЦПК).

Нагадаємо, цьогоріч найбільший штраф в Реєстрі корупціонерів стосується хабарів від 2 500 до 7 000 доларів США, які отримував аспірант музичної академії у Києві. Йому вдалось назбирати 16 300 доларів США, за що й отримав штраф у 680 тисяч гривень.

Декларації доступні в Опендатаботі та у чатботі зі зручним пошуком за ПІБ та стислим викладом декларацій за всі періоди. Можна передивитись посаду, рік декларації, місце роботи, інформацію про нерухомість, землю, авто, доходи, грошові активи та фінансові зобов’язання тощо.