Загалом з публічного доступу прибрали майже півмільйона декларацій.
99 тисяч посадовців та чиновників приховали 445,5 тисяч своїх декларацій за 2015-2026 роки – підрахував Опендатабот, спираючись на відкриті дані НАЗК. Найчастіше закривали декларації за 2016-2020 звітні роки. Понад половина декларантів, які скористалися такою можливістю, – військовослужбовці ЗСУ. Загалом один декларант, в середньому, приховав 4,5 декларації.
99 087 декларантів приховали 445 536 декларацій із публічного доступу станом на липень 2026 року. Попри те, що можливість приховувати декларації з»явилася лише наприкінці 2023 року, найбільше з відкритого доступу зникло декларацій за період до повномасштабного вторгнення. Так, кожна п»ята прихована декларація була за 2016 рік: 94 968. Ще 72 068 декларацій стосуються 2020 року.
Переглянути декларації посадовців можна у Єдиному реєстрі декларацій.
Водночас у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) на запит Опендатаботу повідомили, що не ведуть окремої статистики щодо кількості декларацій або декларантів, чиї дані були приховані з публічного доступу.
Варто зазначити, що саме в цей період було подано найбільше декларацій, а частка прихованих декларацій за 2016 рік складає 9%, а у 2020 році – 8%. Для порівняння, частка прихованих декларацій за період повномасштабного вторгнення становить близько 2%.
Загалом один декларант приховав, у середньому, 4–5 своїх декларацій. Варто зазначити, що якщо людина отримує право приховати декларації, з відкритого доступу можуть вилучити одразу всі її декларації – незалежно від того, за який звітний рік вони були подані.
На запит Опендатаботу у НАЗК зазначили, що агентство не перевіряє, наскільки обґрунтовані причини для закриття декларацій. Воно лише виконує подання від державних органів, керівники яких ініціюють вилучення документів з Реєстру. Сам декларант не може самостійно ані закрити, ані знову відкрити свою декларацію. Повернути її у відкритий доступ може лише той орган, який раніше подав запит на засекречення.
Понад половину всіх декларантів із прихованими деклараціями становлять військовослужбовці Збройних сил України – 50,2 тисячі осіб. Ще 16,4 тисячі декларантів працюють у Національній поліції. До першої п»ятірки також входять представники міських рад – 2,5 тисячі, Державної служби з надзвичайних ситуацій – 2,5 тисячі та Державної податкової служби – 1,3 тисячі декларантів.
Контекст
Механізм вилучення декларацій із відкритого доступу з»явився після відновлення електронного декларування наприкінці 2023 року. Його запровадили через ризики, які повномасштабна війна створила для військовослужбовців, правоохоронців та інших посадовців. Якщо публікація декларації може поставити під загрозу безпеку людини або її родини, документ можуть тимчасово прибрати з відкритого реєстру.
Сам декларант зробити цього не може. Спочатку відповідний державний орган, військова частина або інша уповноважена установа мають звернутися до НАЗК та обґрунтувати ризики. Після цього агентство ухвалює рішення, чи вилучати декларацію з публічного доступу.
Спочатку право ініціювати приховування декларацій отримали насамперед силові органи – Міністерство оборони, МВС, Головне управління розвідки (ГУР), Управління державної охорони (УДО), Держспецзв»язок та інші структури сектору безпеки. Водночас порядок НАЗК дозволяє звертатися із такими поданнями й іншим державним органам. Головна умова – довести, що оприлюднення декларації може створити загрозу для декларанта або його сім»ї. Фактично сьогодні такою можливістю може скористатися майже будь-який державний орган.
Сам механізм виглядає цілком логічним в умовах війни. Водночас його ефективність саме для вже опублікованих декларацій викликає дискусії. Відкриті декларації вже не містять адрес проживання, податкових номерів чи інших прямих персональних ідентифікаторів. Крім того, багато декларацій роками перебували у відкритому доступі. Через це вилучення документа з державного реєстру не означає, що інформація повністю зникла з публічного простору.