Фахівці Data Analytics Lab YouControl у співпраці з ГО «Асоціація Відкритих Даних» проаналізували дані Реєстру об’єктів, що справляють шкідливий вплив на довкілля та встановили, що в Україні налічується 995 компаній, 34 фізичні особи-підприємці та 1 765 об’єктів відповідної категорії.

Найбільше об'єктів, що мають дозволи на викиди зафіксовані на Вінниччині, Львівщині, Київській та Черкаській областях, а також в Києві. Найвища концентрація — в сільському господарстві, серед забудовників та в харчовій промисловості. У 10 підприємств з вибірки є повідомлення про санкції. Детальніше — у дослідженні YouControl.

Концентрація забруднень: від ТЕС до невеликих птахофабрик

Проблема обліку викидів виходить за межі суто екологічної площини і є комплексним питанням на перетині всіх складових ESG — екологічної, соціальної та управлінської, формуючи системний виклик для ефективного врядування та сталого розвитку. Шкідливі викиди безпосередньо впливають на якість повітря, стан ґрунтів і водних ресурсів, створюючи довгострокові ризики для довкілля та здоров’я населення, тоді як відсутність достовірних і верифікованих даних обмежує можливості держави у формуванні ефективної екологічної політики.

Соціальний вимір проявляється у питаннях безпеки та поінформованості громадян, особливо в регіонах із концентрацією промислових об’єктів, де прозорість реєстрів є ключовою умовою громадського контролю, а нерівномірність забруднення та обмеження в умовах воєнного стану можуть посилювати соціальну напругу. Водночас управлінський аспект визначається рівнем прозорості даних, ефективністю контролю та інституційною спроможністю регулятора, адже формальне зростання кількості об’єктів без належної оцінки їхнього впливу створює як екологічні, так і репутаційні ризики для країни.

За чотири роки повномасштабної війни екологічна безпека поступилась місцем питанням виживання та обороноздатності країни. Водночас ESG-принципи (Environmental, Social, Governance) стають дедалі вагомішим фактором у міжнародній співпраці. Євросоюз, поступово впроваджуючи механізм CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism – механізм вуглецевого коригування імпорту), фактично встановлює ціну на викиди вуглецю. Для українського бізнесу, що прагне зберегти ринки збуту в Європі, це означає необхідність мати прозору історію свого впливу на довкілля. Без системного моніторингу викидів та чіткого визначення суб’єктів, обсягів й регіонів забруднення, дискурс щодо сталого відновлення залишатиметься суто декларативним.

Аналіз даних Реєстру об’єктів, що справляють шкідливий вплив на довкілля, проведений Data Analytics Lab YouControl, свідчить про нерівномірний розподіл об’єктів, які мають дозволи на викиди, на території України. І прямо вказує на регіони, які є основними «гарячими точками» промислового впливу. Лідером за кількістю таких об'єктів є Вінниччина, де їх 248. За нею з невеликим відривом ідуть Львівська (224), Київська (203) та Черкаська (193) області. Окремо варто виділити Київ, у межах якого функціонує 130 об'єктів, що мають дозволи на викиди. Це свідчить про високий рівень концентрації промислового потенціалу в центральному та західному регіонах.

Регіональний розподіл об’єктів, які справляють шкідливий вплив станом на 2025 рік

Натомість найменше об'єктів зафіксовано в Донецькій (2) та Херсонській (1) областях. Така ситуація є прямим доказом руйнівного впливу війни: багато підприємств на сході та півдні країни або припинили свою діяльність, або були змушені релокувати виробництва, або не мають змоги отримувати та оновлювати дозвільну документацію через бойові дії чи тимчасову окупацію. Це соціальний та економічний вимір ESG-проблеми, коли екологічний нагляд у цілих регіонах стає практично неможливим.

Ключові забруднювачі: агросектор, будівництво та харчова промисловість

Хоча до Реєстру об’єктів, що справляють шкідливий вплив на довкілля потрапляють підприємства з різних секторів, кількість об'єктів у кожному з них дає зрозуміти, звідки походить основний «масив» потенційних джерел забруднення.

Концентрація об'єктів у певній галузі побічно свідчить про те, де варто шукати ключові «гарячі точки» впливу на атмосферу. Аналіз галузевої структури дозволяє ідентифікувати сектори економіки, суб’єкти яких формують основну частку регуляторного навантаження та потребують посиленого контролю з боку державних інституцій і громадськості.

Сільське господарство становить майже 28% (489 об'єктів) від загальної кількості. Йдеться насамперед про птахофабрики, свинокомплекси, елеватори та фермерські господарства, що рідко асоціюються з великою промисловістю, але відчутно впливають на довкілля. Їхні викиди — аміак, сірководень, метан та інші органічні сполуки формують характерний «сільськогосподарський» запах, добре знайомий мешканцям навколишніх сіл і навіть невеликих міст. У цьому наочний прояв соціального виміру ESG: якість життя, стан здоров’я та повсякденний комфорт людей безпосередньо залежать від того, наскільки ефективно функціонують системи очищення на цих, здавалося б, не промислових об'єктах.

Розподіл об’єктів, які справляють шкідливий вплив за секторами економіки станом на 2025 рік

Другу позицію посідають забудовники із 10,7% (189 об'єктів). До них належать будівельні компанії, підрядні організації, асфальтобетонні заводи. А викиди: пил, оксиди азоту, оксид вуглецю є наслідком активної відбудови та реконструкції, що триває по всій країні.

Третє місце належить харчовій промисловості, а саме 9,6% (170 об'єктів). Зокрема, масложирні комбінати, цукрові заводи, спиртзаводи, м'ясокомбінати. Їхні викиди значною мірою відтворюють «сільськогосподарську» специфіку — органічні сполуки, ацетальдегід, оцтова кислота. Водночас вагому частку становлять і типові продукти згоряння з власних енергетичних установок: пил, важкі метали, оксиди сірки та азоту, що генеруються у значних обсягах.

Довкілля, санкції та корпоративні групи

Із проаналізованого переліку 366 суб’єктів господарської діяльності входять або пов’язані з 238 корпоративними групами в YouControl – комплексній аналітичній системі на основі відкритих даних для перевірки контрагентів. Одна компанія може одночасно бути пов’язана з кількома корпоративними групами, так само як і одна корпоративна група може включати у свою структуру кілька компаній із досліджуваної вибірки. Наприклад, до корпоративної групи «Миронівський хлібопродукт» («МХП») входять або мають із нею зв’язок 16 проаналізованих компаній.

Примітка: Корпоративна група — у загальному сенсі це сукупність компаній із фінансової та/або промислової сфер, які належать до одного чи групи кінцевих бенефіціарних власників та здійснюють взаємодію між собою для досягнення спільних цілей, таких як отримання фінансової вигоди чи оптимізація виробничих процесів (надалі вживатимемо «корпоративна група» або «група»). Визначення зв'язків у групи є унікальною аналітичною інформацією YouControl, що базується на алгоритмах консолідації даних із понад 220 офіційних джерел.

Крім того, 10 компаній з досліджуваної вибірки мають повідомлення про санкції, пов'язані з їхніми учасниками/кінцевими бенефіціарними власниками. А саме:

Під час перевірки компанії в YouControl користувачі отримують доступ до верифікованих відомостей із державних реєстрів (санкційні списки, судові справи, борги) та глибинної аналітики. Зокрема, система дозволяє оцінити  «ESG-профіль» підприємства. Цифрова оцінка ESG (ESDD) дає змогу виявити потенційно проблемні аспекти ще до початку співпраці з контрагентами, з урахуванням українських та міжнародних методологій, зокрема Фонду розвитку підприємництва (ФРП) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Аналітична система відображає наявність об’єктів компанії у Реєстрі об’єктів, що справляють шкідливий вплив на довкілля.

Скріншот з системи YouControl, модуль «ESG-профіль»

Скріншот з системи YouControl,  модуль «ESG-профіль»

Наявність контрагента у такому реєстрі свідчить про те, що його діяльність потенційно пов’язана з негативним впливом на навколишнє середовище. Відповідно, це може вказувати на підвищений рівень екологічних ризиків та потребу у посиленому контролі за дотриманням природоохоронного законодавства і стандартів екологічної безпеки.

Наразі «ESG-профіль» в YouControl охоплює:

  • 111 екологічних факторів, включаючи ресурсні платежі, наявність дозволів та декларацій тощо;
  • 20 соціальних аспектів для додаткового аналізу, включаючи санкції, інформацію з реєстру НАЗК щодо корупціонерів, подання фінансової звітності тощо;
  • 17 управлінських факторів, включаючи медіазгадки, зв'язки з НПД тощо.

Модуль постійно оновлюється: команда YouControl активно взаємодіє з користувачами, враховує зворотний зв’язок, розширює функціональність та додає нові джерела даних, щоб забезпечити точність, повноту та зручність аналітики.

Динаміка змін та ESG-перспективи

ESG-порядок денний, що донедавна часто сприймався як другорядний, нині перетворюється на один із ключових драйверів системних змін. Інвестори та міжнародні партнери очікують не декларативних звітів, а підтверджених діями результатів, що, своєю чергою, потребує доступу до точних і верифікованих даних. У цьому контексті аналіз відповідного реєстру стає важливим аналітичним інструментом, який дозволяє об’єктивно оцінити поточний стан: ідентифікувати проблемні зони, визначити регіони пріоритетної уваги та виокремити підприємства, що мають стати першочерговими об’єктами для екологічного аудиту й модернізації.

Аналіз Реєстру об’єктів, що справляють шкідливий вплив, де підприємства мають дозволи на викиди станом на 20 жовтня 2025 року, свідчить про наявність в Україні розгалуженої системи обліку джерел забруднення повітря. Водночас фахівці Data Analytics Lab YouControl виявили, що кількість таких об’єктів продовжує зростати і це вказує на тенденцію до подальшого розширення реєстру. Крім того, сам факт ведення обліку не є достатнім інструментом для розв’язання екологічних проблем — без належного контролю, верифікації даних та ефективного регуляторного впливу він залишається лише інфраструктурною передумовою, а не механізмом змін.

Війна суттєво ускладнила ситуацію у сфері екологічного контролю. Зруйнована інфраструктура, тимчасово окуповані території, де державний нагляд фактично неможливий, а також критично зношені виробничі потужності, що продовжують функціонувати під постійною загрозою обстрілів, формують безпрецедентний рівень екологічних і соціальних ризиків. У таких умовах навіть локальні техногенні інциденти можуть мати масштабні наслідки для довкілля та безпеки населення. Прозорість у цій сфері є лише першим, базовим етапом змін. Наступними кроками мають стати посилення державного та громадського контролю, впровадження систем автоматизованого моніторингу викидів на великих підприємствах, а також створення дієвих економічних і регуляторних стимулів для екологічної модернізації бізнесу.

ESG-трансформація для значної частини українських підприємств дедалі менше розглядається як опція вибору і все більше як неминучий етап розвитку. Ключовим чинником цих змін стає не лише внутрішній державний контроль, а передусім зовнішній економічний тиск. Європейський Союз поступово впроваджує механізм вуглецевого коригування імпорту — CBAM, що фактично змінює правила доступу до європейського ринку. Для української промисловості, орієнтованої на експорт до ЄС, це означає необхідність інвестувати у модернізацію виробництва, підвищення енергоефективності та скорочення викидів задля збереження конкурентоспроможності. У таких умовах ігнорування екологічних викликів перестає бути лише репутаційним ризиком, що, власне, може обернутися прямою втратою ринків збуту та економічних можливостей.

FAQ

1. Хто має право отримувати дозвіл на викиди?

В Україні дозвіл на викиди мають отримувати суб’єкти господарювання, якщо їхня діяльність пов’язана з експлуатацією стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

2. Як механізм CBAM вплине на українські підприємства?

Механізм CBAM фактично запроваджує оплату за викиди вуглецю, тож для українських компаній, які хочуть зберегти доступ до європейського ринку, стає важливим забезпечити прозорість даних про свій екологічний вплив.

3. Які області України мають найбільшу кількість об'єктів з дозволами на викиди?

Вінницька, Львівська, Київська та Черкаська області, а також Київ.

4. Які галузі економіки є найбільшими забруднювачами?

Під час дослідження Реєстру об’єктів, що здійснюють шкідливий вплив на довкілля, аналітики встановили, що найбільша концентрація таких об’єктів припадає на сільське господарство, будівельну галузь та харчову промисловість.