Ну що ж, зроблено чимало.
Майже як при Сталіні, який «прийняв Росію з сохою, а здав з ядерною бомбою» - Порошенко прийняв країну в якій президентом був блазень-любитель, а здає з професійним коміком на чолі.
Тобто в цьому плані зростання наявне.
І що цікаво - звинувачувати особливо нікого. Порошенко показав себе як видатний кризовий державний адміністратор - але ніякий публічний політик. З іншого боку - у нас і публіка така... підходяща. Що йому треба було робити? Брехати про зниження тарифів і що Путін сам віддасть Крим і Донбас, треба тільки сісти з ним поговорити?
Коротше, зустрілися дві самотності.
Багато говорять про якісне зростання самосвідомості нації. Але тут самих себе теж обманювати не треба. «Якісний» - це такий, який дозволяє здійснити перехід на новий рівень, а це значить зробити електоральний перехід від популізму до реальної діяльності.
А цього не сталося. Не можна ж вважати якісною зміною зростання кваліфікації президента в ролі гумориста.
Можна говорити про кількісне. Це - так, це є. Але тепер інша проблема - кількісне зростання, він у нас як в книжці: для Атоса це занадто багато, для графа де Ля Фер - занадто мало. Кількість пасіонаріїв така, що вони перестали бути приправою до пісного супу байдужості, зате тепер замаячив привид внутрішньогромадського розколу.
Що нашим ворогам і потрібно.
* * *
Безумовно, шляхи виходу з ситуації є. Але вони можуть бути, по-перше, такими що публіка офігєєт. А по-друге, будуть пов'язані з втратами для країни, тому що будь-яка помилка має ціну.
Гаразд, вважатимемо, що це неминуча ціна.
А для мінімізації втрат, я так розумію, 25% завершать соціальне і політичне відділення і закуклювання, почекають, поки інші 73% не зрозуміють, що головнокомандувач Фаїна Раневська - це не так смішно, як здається. Поки суспільне розчарування не стане нестерпним, і тоді почнуть новий електоральний похід.
Тільки завжди є ризик, що 73% зроблять не ті висновки, які потрібно, і після провалу коміка запропонують обрати когось серйозніше: артиста драми, наприклад. Або взагалі кого-то з циркових - в цирку знають ціну ризику!
Політичний досвід, як завжди, глядачів не цікавить. Їм треба хліба і видовищ. Поки буде хліб - нічого крім видовищ зубожілих не цікавитиме. Пропаде хліб, як в 2014 році - видовища відійдуть на другий план. Чортове колесо.
Гаразд, побачимо. Але коли мені кажуть - «курчат по осені рахують», я знаю одне: для появи курчат потрібні спочатку кури, а потім яйця. Це я в Пісках вивчив, в АСАП. Я там, серед іншого, за загонових курей відповідав.
І знаю напевно: якщо курей пустити в суп, а яйця на яєчню під самогон, то восени рахувати буде дуже просто. Якщо наша стендап-влада розвалить армію, погіршить стосунки з Заходом і почне гратися з економікою, то для підрахунку курчат цифри не знадобляться.
Тільки букви.
Та й то, досить буде всього лише трьох букв: «х», «у» і «й».
